Радянська делегація на підписанні капітуляції Німеччини 8 травня 1945 року в Берліні.
Акт про капітуляцію нацистської Німеччини перед військами Союзників було підписано 75 років тому у передмісті Берліна 8 травня 1945 року, о 22:43 за центральноєвропейським часом.
Як повідомляє «Україна молода», про це нагадує Український інститут національної пам'яті в ніч на суботу, 9 травня.
Історики наголошують, що узагалі-то це був другий такий Акт. Перший підписали 7 травня, о 02:41, у французькому Реймсі. Але на вимогу представника СРСР генерала Івана Суслопарова Сполучені Штати та Велика Британія погодилися відкласти публічне оголошення капітуляції, щоб Радянський Союз міг підготувати іншу церемонію в Берліні. Сталін прагнув підписання капітуляції саме в захопленій радянськими військами столиці Німеччини.
Генерал Вермахту Йодль підписує Акт про капітуляцію Німеччини 7 травня 1945 року в Реймсі.
«Акт 8 травня майже дослівно повторював документ, підписаний днем раніше, включно з часом припинення вогню – 23:01 за центральноєвропейським часом (у Москві вже було 01:01 9 травня). Згодом в СРСР на інформацію про капітуляцію 7 травня наклали заборону. В Радянському Союзі повідомлення про закінчення війни пролунало по радіо лише о 22.00 9 травня, яке згодом стало центральною датою в СРСР для відзначення перемоги у війні», - зауважують дослідники УІНП.
Нагадаємо, що з 2014 року Україна приєдналася до європейської традиції вшановувати пам’ять жертв Другої світової війни 8 травня. Того ж року Український інститут національної пам’яті разом з Міністерством культури ініціювали акцію «Перша хвилина миру», яка завершується о 23-й годині виконанням гімну Європейського Союзу «Ода до радості», символізуючи перші хвилини миру в Європі.
Цього року масовий захід «Перша хвилина миру» не відбувся через карантинні обмеження. Проте науковці сподіваються, що цю традицію буде продовжено в наступному 2021 році.
Як повідомляла "УМ", День пам'яті і примирення президент України Зеленський чомусь зустрів на кордоні з Росією - у селищі Мілове Луганської області.
Нардеп Ірина Геращенко закидає владі відсутність реакції на спроби Путіна переписати і привласнити історію Другої світової.
У насиченому політико-драматичному сьогоденні напрошуються на згадку події минулих часів, хоча й вони не мають всеукраїнського масштабного розголосу на тлі оскаженілої москальської агресії, і все ж про них теж треба не тільки пам’ятати, а й оприлюднювати суспільному загалові. >>
У 1928 році Андрія Мельника звільнили з «Бриґіток» — львівської тюрми, де він перебував чотири роки за приналежність до Української військової організації (УВО). >>
Статус ботанічної пам’ятки природи надали дубу Славню, що росте в місті Богуслав на Київщині. >>
Гуляйполе — серце коле... Відлуння раннього дитинства — слова популярної серед молоді пісні «Як згадаю, серце коле: >>
У цей день у Тифлісі народився великий український воєначальник Михайла Омелянович-Павленко. >>
У Києві в парку Слави комунальники здійснили демонтаж погруддя радянських військових діячів – Сидора Ковпака, Івана Черняховського, Павла Рибалка, Олексія Федорова. >>
