Голодомор: Україна оцифрувала та оприлюднила тисячі кримінальних справ
Про оцифрування й оприлюднення тисяч кримінальних справ про Голодомор повідомив Міністр внутрішніх справ України Ігор Клименко >>
Цього дня у 2014-му з російської території в Слов"янськ був спрямований озброєний загін на чолі з Ігорем Стрєлковим (справжнє прізвище Гіркін)
Як відомо, у зв’язку з напруженою ситуацією на сході України, що склалася на середину квітня 2014 року, зокрема силовими захопленнями ряду українських міст – Слов’янська, Горлівки, Краматорська, Костянтинівки, Лиману (тоді - Червоного Лиману), Бахмата (тоді – Артемівська), Покровська (тоді – Красноармійська), 14 квітня тодішній Секретар РНБО і виконувач обов’язків президента України Олександр Турчинов підписав указ про введення в дію рішення РНБО «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України».
Вже вранці наступного дня на півночі Донецької області розпочались активні бойові дії. 15 квітня в рамках операції з антитерору український спецназ звільнив від російських сепаратистів аеропорт Краматорська. Того ж дня кілька ротних тактичних груп ЗСУ, а також підрозділи Нацгвардії України вийшли на ближні підступи до Слов’янська і організували його блокування.
Перше серйозне бойове зіткнення українських військових з незаконними збройними формуваннями відбулося 2 травня, коли в небі над Слов'янськом за допомогою переносного зенітно-ракетного комплексу було збито гелікоптер сил АТО, що дало підстави вважати, що на боці супротивників діють кваліфіковані російські військові. Те ж саме підтвердилося і після проголошення так званих ДНР і ЛНР, коли найважливіші посади там зайняли громадяни Росії, що мали стосунок до її спецслужб. Починаючи з 22 травня між силами АТО і збройними формуваннями сепаратистів почались регулярні бойові дії.
Цього дня у 2014-му з російської території в Донецьку область був спрямований озброєний загін на чолі з Ігорем Стрєлковим (справжнє прізвище Гіркін) — співробітником російських спецслужб, який у лютому-березні 2014 році брав участь у кримських подіях. Цей загін захопив будівлю міського відділку міліції Слов’янська. Тоді було озброєно чимало місцевих проросійських колабораціоністів.
Озброєний загін Гіркіна у складі 52 бойовиків був добре тренованим та екіпірованим, адже активно діяв під час кримських подій. Частина з них брала участь і в штурмі 13-го фотограмметричного центру в Сімферополі 18 березня 2014 року, коли загинув перший військовослужбовець ЗСУ в російсько-українському конфлікті – прапорщик Сергій Кокурін.
Перекинуті в район Слов’янська та Краматорська спецпідрозділи СБУ і Збройних Сил України прийняли перший бій зранку 13 квітня в Семенівці, передмісті Слов’янська, потрапивши у засідку проросійських бойовиків, у якій загинув капітан СБУ «Альфа».
Одночасно із подіями в Слов’янську почались захоплення відділків міліції та адміністративних будівель у Краматорську, Горлівці, Костянтинівці, Червоному Лимані (нині Лиман) та Артемівську (нині Бахмут), Красноармійську (нині Покровськ).
Вранці 15 квітня в рамках операції з антитерору український спецназ звільнив від російських сепаратистів аеропорт Краматорська. Того ж дня кілька ротних тактичних груп ЗСУ, а також підрозділи Нацгвардії України вийшли на ближні підступи до Слов’янська і організували його блокування.
По-перше, варто зазначити, що ситуація у Слов’янську дуже відрізнялася від попередніх заворушень на Донбасі. Якщо раніше будь-які захоплення адміністративних будівель та відділків міліції відбувалися силами неозброєного населення, то в Слов’янську все було інакше – гарно підготовлені і добре озброєні люди в балаклавах захопили 110-тисячне місто і взяли владу у свої руки.
Чому для вторгнення було вибрано саме Слов’янськ? Існує кілька причин. Це і тактичне значення – його називають воротами Донбасу, оскільки він розташований на міжнародній трасі М-03, і перекриття її відрізає увесь рух з північного заходу, харківського напрямку, до агломерацій індустріального Донбасу. Також не дуже великий розмір міста, важливе географічне положення та сама символічна назва Слов’янська. Цікавим є факт, що у 2013 році Слов’янськ здобув перше місце на Параді вишиванок у Києві – його делегація до столиці була найкращою і найчисленнішою – понад 700 учасників.
Після заходу загону Гіркіна під Слов’янськ перекинули аеромобільну роту 1-го батальйону 80-ї аеромобільної бригади на бронетранспортерах під командуванням старшого лейтенанта Вадима Сухаревського з позивним «Борсук». Рота прибула з району Луганського аеропорту, який бійці зайняли 8 квітня, попередньо здійснивши марш через усю Україну зі Львова.
З Луганської області були перекинуті також підрозділи СБУ «Альфа», які мали повернути під контроль захоплену будівлю СБУ. Через події під Слов’янськом їх було відкликано. Згідно з планом, групі СБУ мали надати підтримку з бронетранспортерів 80-ї бригади, бронетехніку планувалося також надати підрозділу СпП МВС «Омега» під командуванням Анатолія Стерльченка, котрий на гелікоптерах Мі-8 висаджувався і брав під контроль аеродром у Краматорську. У районі Краматорська діяла десантна рота 25-ї ОПДБр.
26 травня була проведена перша масштабна операція українських військових: за участю авіації та десанту відбувся бій за Донецький аеропорт, в результаті якого було знищено близько сотні терористів. 4 червня був звільнений Лиман, а 13 — Маріуполь.
На початку липня сили АТО кардинально змінили тактику ведення бойових дій і перейшли до стрімкого наступу. 5 липня звільнили Слов'янськ і Краматорськ, наступного дня - Бахмут, 21 липня — Торецьк, 30 липня — Авдіївку, 1 серпня — Красногорівку, 5 серпня — Мар’їнку, а бойові дії перемістились на південь Донбасу.
В серпні 2014 року українські військові вели бої за важливий стратегічний об’єкт - місто Іловайськ. Силам АТО майже вдалося оволодіти містом, але після прямого втручання російських регулярних військ наприкінці серпня, іловайське угрупування опинилося в оточенні. Зрештою це призвело до втрати фактичного контролю над окремими районами Донецької та Луганської областей та підписанням Мінських домовленостей.
Черговий виток загострення обстановки на фронті стався у січні-лютому 2015 року. Найбільш складна ситуація склалася в районі Донецького аеропорту та Дебальцевого. Бойовики, маючи підтримку підрозділів збройних сил РФ, намагалися будь-якою ціною ліквідувати Дебальцівський виступ та захопити Донецький аеропорт, тим самим примусивши Україну йти на політичні поступки. Однак, наші військові, які були змушені залишити Дебальцево, уникнули оточення і не дали російським окупаційним військам просунутися вглиб української території. 12 лютого у Мінську було досягнуто домовленості про нове перемир'я, які були закріплені у «Комплексі заходів по виконанню Мінських угод». Саме ці домовленості припинили активну фазу АТО, і надалі опір російсько-окупаційним військам в основному перейшов у формат позиційних боєзіткнень.
Українській армії вдалося зупинити наступ ворога, але й на сьогодні частина Донецької та Луганської областей України залишаються під окупацією проросійських бандформувань. Утім найнепоправнішим є людські жертви. За шість років війна забрала життя понад 13 тисяч українців, з них близько 4-х тисяч — військовослужбовці. Майже півтора мільйони українців змушені були залишити рідні домівки і стали біженцями, внутрішньо переміщеними особами, а ті, хто залишився на окупованих територіях, або на межі зіткнення, щодня наражаються на смертельну небезпеку.
У січні 2018 року Верховна Рада ухвалила закон «про реінтеграцію Донбасу». Відповідно цього закону замість Антитерористичної операції, яка офіційно припинилась 30 квітня 2018 року, оголошено про початок Операції об'єднаних сил.
Про оцифрування й оприлюднення тисяч кримінальних справ про Голодомор повідомив Міністр внутрішніх справ України Ігор Клименко >>
23 листопада українці вшановуватимуть пам’ять жертв Голодоморів, зокрема – Голодомору-геноциду 1932–1933 років – одного з наймасштабніших звірячих злочинів в історії людства, скоєного московським комуністичним тоталітарним терористичним режимом на чолі з диктатором Сталіним. >>
23 листопада в Україні вшановують 91-ші роковини пам’яті жертв Голодомору-геноциду 1932—1933 рр. та масових штучних голодів 1921—1923 та 1946—1947 років. >>
Ніхто із прокурорів, котрі незаконно обвинувачували учасників Євромайдану, і жоден суддя, який їх судив, станом на зараз не притягнуті до відповідальності. >>
6 листопада 1994 року в родинному селі гетьмана України Івана Мазепи — Мазепинцях Білоцерківського району на Київщині з моєї ініціативи і під моїм керівництвом >>
На Волині в пункті пропуску «Устилуг» прикордонники вилучили срібні монети вартістю в понад мільйон гривень. >>