Надзвичайна ситуація чи стан: що саме введуть у Києві

Про це повідомив перший заступник голови КМДА Микола Поворозник в інтерв'ю РБК-Україна.

Поворозник зазначив, що документи зараз проходять юридичні процедури.

«Насправді, рішення про надзвичайну ситуацію введено державною надзвичайною комісією по всій території країни 10 березня. А ми позавчора підтвердили посилення обмежувальних заходів і ввели надзвичайну ситуацію на території міста Києва. Усі заходи, які є за надзвичайної ситуації, у Києві вже впроваджуються», - зазначив він.

Підкреслимо, що не потрібно плутати надзвичайну ситуацію та надзвичайний стан. 

НС встановлюється на окремій території чи в межах організації, за якої порушуються нормальні умови життя населення. Стан найчастіше вводиться на території всієї країни. Однак режим НС також може бути встановлений на державному рівні.

Також НС оголошує Кабінет міністрів або місцеві органи влади. Запровадження надзвичайного стану вже залежить від указу президента, який затверджує Верховна Рада.

Зазначимо, що введення в країні надзвичайного стану тимчасово обмежує права людей, надзвичайної ситуації – ні. Режим НС здебільшого спрямований на мобілізацію всіх органів державної влади.

Відповідно до закону, тривалість надзвичайного стану – 30 або 60 днів з можливістю продовження. Чітких термінів дії режиму надзвичайної ситуації немає.

Права громадян під час надзвичайної ситуації: отримувати інформацію про НС, зокрема в доступній для осіб із вадами зору та слуху формі; медична допомога, соціально-психологічна підтримка й медико-психологічна реабілітація в разі фізичних і психологічних травм; забезпечення засобами колективного та індивідуального захисту та їх використання; звернення до органів держвлади й місцевого самоврядування з питань захисту від надзвичайних ситуацій; участь у роботах із запобігання й ліквідації наслідків НС у складі добровільних формувань; отримувати заробітну плату за роботу з ліквідації наслідків НС у разі залучення до таких робіт згідно з трудовими договорами; соціальний захист і відшкодування, відповідно до законодавства, шкоди, завданої життю, здоров'ю та майну внаслідок НС або проведення робіт із попередження й ліквідації наслідків.

Обов'язки під час НС: дотримуватися правил поведінки, безпеки та дій у надзвичайних ситуаціях; дотримуватися заходів безпеки в побуті та повсякденній трудовій діяльності; вивчати способи захисту від надзвичайних ситуацій та дій у разі їх виникнення, надання домедичної допомоги потерпілим, правила користування засобами захисту; повідомляти про виникнення надзвичайних ситуацій; в разі виникнення НС до прибуття аварійно-рятувальних підрозділів вживати заходів для порятунку населення та майна; дотримуватися протиепідемічного режиму; виконувати правила пожежної безпеки, забезпечувати приватні будівлі вогнегасниками, навчати дітей обережному поводженню з вогнем.

Повноваження та обов'язки влади під час НС: надавати екстрену медичну допомогу потерпілим і доставляти їх в установи охорони здоров'я; евакуювати або відселяти потерпілих; санітарно обробляти населення й дезінфікувати техніку, обладнання, засоби захисту, будівлі й території, що були заражені; вводити обмежувальні заходи, обсервацію та карантин; надавати психологічну та матеріальну допомогу потерпілим; забезпечувати громадський порядок.

 

Нагадаємо, глава МВС Арсен Аваков 18 березня заявив, що уряд чекатиме від влади Києва рішення про введення надзвичайної ситуації в столиці у зв'язку з поширенням коронавірусу. 

«Зараз ми не маємо відповідного рішення... Ми будемо чекати від міста Києва термінового рішення для ухвалення його на рівні уряду», - зазначив тоді Аваков.

Раніше уряд запровадив режим надзвичайної ситуації в Київській області через пандемію коронавірусу. До цього введення режиму НС схвалили в Київській обласній державній адміністрації.

Як повідомляла «УМ», 17 березня Верховна Рада ухвалила закони, спрямовані на боротьбу з коронавірусом. Адміністративний штраф за порушення правил карантину, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм становитиме від 17 тисяч до 170 тисяч гривень.

За порушення правил та норм, встановлених для запобігання епідемічним та іншим інфекційним захворюванням, «якщо такі дії спричинили або завідомо могли спричинити поширення цих захворювань», передбачений штраф від 17 тисяч до 51 тисячі гривень, арештом на строк до шести місяців, обмеженням або позбавленням волі на строк до трьох років.

Якщо наслідком таких порушень стала смерть людини чи інші тяжкі наслідки, порушнику загрожує від п’яти до восьми років позбавлення волі.