Перша реакція угорської громади Закарпаття на ухвалений напередодні закон "Про повну загальну середню освіту" виявилась негативною.
Про це йдеться у статті "Школи примирення: чи владнають нові мовні норми конфлікт України з Угорщиною" на "Європейській правді".
Як зазначається, попри те, що новий закон, за словами його розробників, демонструє максимально можливий рівень компромісу, угорці не вважають, що суперечку вже владнано.
Зокрема, з’явилася і перша жорстка критика. Так, Науково-дослідний центр імені Антонія Годинки (працює на базі угорського інституту ім. Ракоці ІІ в Берегові) вже оприлюднив свій висновок, що закон про середню освіту є "черговим кроком українізації".
"Мейнстримна думка серед організацій угорців України: "має повернутися все, як було до 2017 року, із дозволом на 100% викладання угорською мовою". Це створює глухий кут, адже реальність така, що так, як було до ухвалення закону про освіту, вже не буде", - йдеться у статті.
Як повідомляла УМ, 16 січня Верховна Рада ухвалила в остаточному другом читанні законопроєкт "Про повну загальну середню освіту", який виводить приватні школи з під дії статті 7 мовного закону – це було однією з вимог Угорщини у конфлікті з Україною.
На думку глави МЗС Вадима Пристайка Угорщина має зняти вето з проведення Комісії Україна-НАТО на політичному рівні після ухвалення Україною закону Про середню освіту.
На думку віцепрем’єр-міністра з питань європейської і євроатлантичної інтеграції України Дмитра Кулеби закон має сприяти налагодженню відносин з Угорщиною.
Як відомо, Угорщина блокує засідання комісії Україна-НАТО на рівні міністрів і президентів. Раніше глава МЗС Угорщини Петер Сійярто заявив, що країна не блокуватиме засідання тільки після внесення поправок до законів про мову та освіту.