Правозахисники вимагають розслідувати дії омбудсмена Денісової

Низка правозахисних організацій вимагають від правоохоронних органів провести розслідування щодо «співпраці» уповноваженої Верховної Ради з прав людини Людмили Денісової із головою Окружного адміністративного суду Києва Павлом Вовком. Про це йдеться у заяві оприлюдненій на сайті «Центру громадянських свобод», повідомляє  Громадське.

Також правозахисники просять Денісову прокоментувати оприлюднені Національним антикорупційним бюро та Генеральною прокуратурою дані, які вказують на домовленості про призначення у ВККС «лояльної» людини за квотою омбудсмена. 

Крім того, Верховну Раду IX скликання закликають створити тимчасову спеціальну комісію та підготувати висновок щодо наявності чи відсутності підстав для звільнення Денісової з посади уповноваженого у зв’язку з порушенням присяги. Під заявою підписалися: ГО «Повернення до Дому»; «Донецький Меморіал»; «Крим-SOS»; Об’єднання родичів політв’язнів Кремля; Українська Гельсінська спілка з прав людини; Центр громадянських свобод; Центр прав людини ZMINA; Центр «Соціальна дія».

Вони нагадують, що 26 липня НАБУ оприлюднило аудіозапис телефонних розмов, які свідчать, що голова Окружного адміністративного суду Києва (ОАСК) Павло Вовк і деякі судді втручалися у діяльність ВККС та організували прийняття неправосудних рішень для уникнення обов’язкового кваліфікаційного оцінювання.

Втручання Вовка нібито забезпечило зміну двох членів ВККС на наперед визначених "лояльних" переможців конкурсу за квотою уповноваженого з прав людини та Державної судової адміністрації. Павло Вовк назвав аудіозаписи "непрофесійним монтажем" і брехнею.

Людмила Денісова за 5 днів жодних коментарів не дала.

Правозахисні організації нагадують, що раніше Національне агентство з питань запобігання корупції виявило недостовірну інформацію у деклараціях колишнього нардепа й омбудсмена Людмили Денісової за 2015, 2016 та 2017 роки. За даними слідства, Денісова в обмін на скасування цих протоколів погодилася відкликати призначеного за її квотою члена ВККС Андрія Козлова та замінити його на більш "лояльного" кандидата. 27 червня вона дійсно звільнила Козлова та призначила конкурс.

Раніше під офісом омбудсмена влаштували акцію «Зупинити вовче правосуддя», учасники якої вимагали від Денісової піти у відставку через можливу домовленість з головою Окружного адмінсуду Києва Вовком. Йдеться про записи переговорів суддів Окружного адмінсуду, зокрема голови суду Павла Вовка, оприлюднені Національним антикорупційним бюро.

Нагадаємо, 26 липня детективи Національного антикорупційного бюро разом з управлінням спецрозслідувань Генпрокуратури прийшли з обшуками в Окружний адміністративний суд Києва. Пізніше стало відомо, що прокуратура підготувала повідомлення  для керівництва і чотирьох суддів Окружного адміністративного суду Києва за фактами втручання в діяльність Вищої кваліфікаційної комісії суддів.

В Генпрокуратурі заявили про недостатність доказів для оголошення підозр суддям Окружного адмінсуду.

Генпрокурор Юрій Луценко заявив, що 31 липня він повернеться до роботи і вирішить, підписувати чи ні підозри суддям Окружного адміністративного суду Києва, де нещодавно пройшли обшуки, однак раніше керівник управління спецрозслідувань ГПУ Сергій Горбатюк повідомив, що керівництво ГПУ затягує підписання підозр суддям Окружного адмінсуду.

Окружний адміністративний суд Києва раніше прославився низкою резонансних рішень: так, він визнав незаконною націоналізацію ПриватБанку, усунув з посади очільницю МОЗ Уляну Супрун, поновив Насірова на посаді голови Державної фіскальної служби, заморозив перейменування УПЦ МП та зупиняв конкурс на посаду глави митниці, дозволив заступнику глави СБУ Демчині не показувати декларацію, заборонив приватизацію Центренерго та ухвалив чимало інших дивних рішень.

Як повідомляла УМ, уповноважену Верховної Ради України з прав людини Людмилу Денісову викликали на допит до Генеральної прокуратури України стосовно справи про ймовірне втручання в роботу ВККС