Полковника КДБ Бориса Стекляра хочуть судити за вбивство художника УПА Ніла Хасевича (фото)

Генеральна прокуратура України розпочала розслідування за фактом вбивства художника ОУН і УПА Ніла Хасевича працівником органів держбезпеки СРСР Борисом Стекляром у 1952 році.

Про це повідомляє Національний центр правозахисту на своїй сторінці у Facebook  в середу.

Національний центр правозахисту зазначає, що саме їхня організація вперше в Україні ініціювала розслідування вбивства відомого українського художника, учасника національно визвольної боротьби Ніла Хасевича.

Злочин стався на світанку 4 березня 1952 року. Офіцер держбезпеки Борис Стекляр, спільно з іншими чекістами, закидав криївку з художником бойовими гранатами, у результаті чого загинув Хасевич та двоє підпільників ОУН. Згодом пошматоване тіло художника показово було виставлено для залякування українців, які повставали проти червоного терору.

"Справа унікальна та не має аналогів в Україні. Вчинок Стекляра, офіцера КДБ, не має терміну давності. Злочин через десятки років залишається злочином. Вбивство Хасевича, борця за незалежність, має розслідуватися, і кожний причетний отримає вирок", – написав у Facebook ініціатор розслідування, координатор Національного центру правозахисту Денис Поліщук.

На його думку, судовий процес продемонструє спроможність українського законодавства надати належну правову оцінку злочинам комуністичної епохи та в подальшому врегулювати це питання на належному рівні.

Національний центр правозахисту повідомляє, що має намір запустити дієвий механізм привернення уваги до подібних справ.

                                                                           Ніл Хасевич. 

Зауважимо, що капітан (нині – полковник у відставці) Борис Стекляр не лише керував операцією МДБ з пошуку й знищення підпільного художника, члена рефрентури пропаганди Волинського крайового проводу ОУН Ніла Хасевича в 1952 році, але й особисто кинув гранату в бункер, де переховувався Хасевич та інші оунівці.

5 серпня 2016 року в Рівненському окружному адміністративному суді відбувся розгляд справи Бориса Стекляра до Управління СБУ в Рівненській області.

У своєму позові полковник КДБ Стекляр всупереч Закону України "Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917–1991 років" просив суд зобов’язати Управління СБУ в Рівненській області не надавати його особову справу № 2095 для ознайомлення, нагадує видання «Історична правда».

На саме засідання позивач не з’явився, проте звернувся до суду із заявою залишити його справу без розгляду.

Тоді як пан Поліщук нагадує, що в країнах Центрально-Східної Європи були подібні випадки, коли офіцерів комуністичних спецслужб притягали за злочини, скоєні ними в часи перебування на службі.

                                     Денис Поліщук подає заяву про злочин Стекляра до Генпрокуратури. 

Так, ветерана МВС СРСР Василя Кононова (1923 – 2011) у 2000 році засудили в Латвії на 6 років в'язниці за вбивства мирних жителів під час Другої світової війни та участь у ліквідації антирадянського національно-визвольного руху "лісових братів". Європейський суд із прав людини визнав вирок обґрунтованим.

Колишнього начальника румунського трудового табору в с. Переправа 87-річного Іона Фічора в березні 2016 року румунський суд засудив на 20 років тюрми за звинуваченням у скоїнні злочинів проти людяності. Фічор організував нелюдський режим для в'язнів у таборі й особисто знущався з них.

У 2007 році Естонія обвинувачувала колишнього першого секретаря ЦК Комсомолу Естонської РСР Героя Радянського Союзу Арнольда Мері (1919 – 2009) у співучасті в геноциді - депортаціях у Сибір жінок, дітей і осіб похилого віку. Справу закрили у зв'язку зі смертю обвинуваченого, якого президент Росії нагородив орденом Пошани.

«Можливо, окремо взяту людину можна пробачити. Але пробачити систему, яка знищила мільйони українців неможливо. Безкарність минулого породжує злочини теперішнього. Злочинними методами КДБ користується сучасна ФСБ. Стереотипний радянський погляд на історію дає додаткові шанси Росії в гібридній війні проти України та всього цивілізованого світу», - констатує Денис Поліщук.

До цього часу, замість притягнення до кримінальної відповідальності та ув'язнення вбивці українських патріотів, полковник КГБ отримує нагороди та пільги, роздає інтерв'ю російським виданням та вільно пересувається по Рівному.

Національний центр правозахисту зауважує, що попри формальне засудження тоталітарної епохи - влада не зробила навіть найменших кроків до засудження її представників, що породжує безкарність та становить загрозу українському народу.

Тоді як для побудови правової держави та українського громадянського суспільства необхідно відновити історичну справедливість.