«ДоМудрувалася»: ексзаступницю голови ОП відправили під варту, застава – ₴20 млн
Ексзаступницю голови Офісу президента Ірину Мудру відправили під варту із заставою 20 мільйонів гривень. >>
Степа́н Бандера — український політичний діяч, революціонер, один із радикальних та чільних ідеологів, практиків і теоретиків українського націоналістичного руху XX століття.
117 років минає сьогодні, 1 січня, від дня, коли у прикарпатському селі з'явився на світ чоловік, чиє ім'я стало маркером боротьби за власну державу – Степан Бандера.
Про це нагадує газета Україна молода.
1 січня 1909 року у родині священника в Старому Угринові народився Степан Бандера – людина, що згодом стане обличчям українського визвольного руху ХХ століття.
Його дитинство минало в умовах війни та змін державних кордонів, а початкові знання він здобував вдома, оскільки місцева школа не працювала після Першої світової.
Після навчання у Стрийській гімназії Бандера вступив до Львівської політехніки, але лекції не стали для нього головним заняттям.
Юнак рано занурився у громадську та підпільну діяльність: долучався до молодіжних організацій, культурних товариств та гуртувань, які формували мережу українського руху.
У 1929 році Бандера приєднався до Організації українських націоналістів, де швидко став одним із ключових діячів. У 1930-х він очолив крайове керівництво ОУН у Західній Україні та брав участь у плануванні акцій, спрямованих проти політики тодішньої польської влади.
За це був заарештований, засуджений та провів кілька років у в’язницях, де й сформувався його політичний авторитет.
Початок Другої світової став моментом нових зламів: у русі з’явилися різні погляди на стратегію боротьби, що призвело до поділу ОУН на два крила.
Бандера очолив одне з них, яке обрало шлях рішучих дій заради відновлення української державності. Після проголошення Акту 30 червня 1941 року він потрапив до німецького ув’язнення і провів там кілька років.
Після війни Бандера разом із родиною жив у Німеччині під зміненим прізвищем, продовжуючи працювати з українською еміграцією.

У нього було троє дітей: Наталія, Андрій та Леся.
Його ім’я перетворилося на символ для прихильників незалежності України, а також на об’єкт пропагандистських кліше – від звинувачень у «тероризмі» до ярликів «колаборанта».
У 1959 році Бандера загинув у Мюнхені внаслідок спецоперації радянських спецслужб. Йому було всього лиш 50 років.
Ексзаступницю голови Офісу президента Ірину Мудру відправили під варту із заставою 20 мільйонів гривень. >>
У День Незалежності України, 24 серпня 2026 року, Національний банк України ввів у обіг пам’ятну монету "До 35-річчя Незалежності України". >>
Українські відносини з Польщею та всією Європою можуть суттєво погіршитися, якщо до Національного пантеону України внесуть Степана Бандеру чи Романа Шухевича. >>
Щонайменше 10 військових баз росія збудувала та розширила уздовж кордонів з Україною та Білоруссю, розрахованих на масований запуск новітніх реактивних безпілотників для системного виснаження та прориву української протиповітряної оборони. >>
Служба безпеки України нейтралізувала діяльність злочинного угруповання, яке організувало міжнародний канал контрабанди важких наркотиків з півдня Європи в Україну: щомісячний «дохід» від нелегального бізнесу становив 15–20 мільйонів гривень. >>
Зважаючи на слабке весняне водопілля та значний дефіцит опадів із квітня, водність річок басейну Дністра поступово знижувалася, і наразі на більшості річок цього басейну встановилося маловоддя. >>