Позиції України у війні зараз найміцніші - президент Фінляндії
На його переконання, Україна готова до миру на відміну від росії. >>
Степа́н Бандера — український політичний діяч, революціонер, один із радикальних та чільних ідеологів, практиків і теоретиків українського націоналістичного руху XX століття.
117 років минає сьогодні, 1 січня, від дня, коли у прикарпатському селі з'явився на світ чоловік, чиє ім'я стало маркером боротьби за власну державу – Степан Бандера.
Про це нагадує газета Україна молода.
1 січня 1909 року у родині священника в Старому Угринові народився Степан Бандера – людина, що згодом стане обличчям українського визвольного руху ХХ століття.
Його дитинство минало в умовах війни та змін державних кордонів, а початкові знання він здобував вдома, оскільки місцева школа не працювала після Першої світової.
Після навчання у Стрийській гімназії Бандера вступив до Львівської політехніки, але лекції не стали для нього головним заняттям.
Юнак рано занурився у громадську та підпільну діяльність: долучався до молодіжних організацій, культурних товариств та гуртувань, які формували мережу українського руху.
У 1929 році Бандера приєднався до Організації українських націоналістів, де швидко став одним із ключових діячів. У 1930-х він очолив крайове керівництво ОУН у Західній Україні та брав участь у плануванні акцій, спрямованих проти політики тодішньої польської влади.
За це був заарештований, засуджений та провів кілька років у в’язницях, де й сформувався його політичний авторитет.
Початок Другої світової став моментом нових зламів: у русі з’явилися різні погляди на стратегію боротьби, що призвело до поділу ОУН на два крила.
Бандера очолив одне з них, яке обрало шлях рішучих дій заради відновлення української державності. Після проголошення Акту 30 червня 1941 року він потрапив до німецького ув’язнення і провів там кілька років.
Після війни Бандера разом із родиною жив у Німеччині під зміненим прізвищем, продовжуючи працювати з українською еміграцією.

У нього було троє дітей: Наталія, Андрій та Леся.
Його ім’я перетворилося на символ для прихильників незалежності України, а також на об’єкт пропагандистських кліше – від звинувачень у «тероризмі» до ярликів «колаборанта».
У 1959 році Бандера загинув у Мюнхені внаслідок спецоперації радянських спецслужб. Йому було всього лиш 50 років.
На його переконання, Україна готова до миру на відміну від росії. >>
Атакуючи друкарні, склади з видавничою продукцією, росія знищує українські книжки, тому відновлення друкарень і підтримка видавничої галузі — питання культурної стійкості та національної безпеки. >>
На території України Ютуб заблокував канали низки підсанкційних РНБО російських та проросійських артистів. >>
Російські окупаційні війська вдень 24 липня завдали удару по Київщині, в результаті чого загинули щонайменше десятеро людей і є десятки постраждалих. Під удар потрапила виставка озброєння. >>
Комітет всесвітньої спадщини ЮНЕСКО попереджає, що об’єкт «перебуває під загрозою внаслідок значної втрати справжності та цілісності, викликаної новим будівництвом та пов’язаними з ним масштабними археологічними розкопками». >>
11 липня 2026 року, у польський день пам’яті жертв Волинської трагедії, президент Польщі Кароль Навроцький виступив у прикордонному селі Радруж і заявив, що домагатиметься законодавчої заборони червоно-чорного прапора на території Польщі. >>