Науковці виявили автограф художника, який він залишив тисячу років тому під час розпису стін Софії Київської фресками. Таким чином, учені з'ясували вже друге ім'я творців фресок.
Заступник генерального директора з наукової роботи Національного заповідника "Софія Київська", кандидат іторичних наук В'ячеслав Корнієнко помітив досі невідому літеру "А" на стіні на висоті п'яти метрів.
Цьому напису приблизно тисяча років. Вчений переконаний, що напис "Господи, допоможи своєму рабу Кіріяку" залишено автором фресок.
Як відомо, храм розписували греки на запрошення князя Володимира.
Загалом у Софії досліджено майже сім тисяч графіті. Поміж "дописувачів" були не лише віряни - духовенство і княжі особи теж не гребували писати на стінах. Більшість записів релігійного характеру, але бувало всяке, наприклад, записи прокляття, любовні послання тощо.
"Кузьма - злодій. Вкрав ти м'ясо, щоб тобі ноги сплутало. Амінь", - розказує В'ячеслав Корнієнко, заступник директора національного заповідника "Софія Київська".
Також науковець показав журналістці унікальний автограф князівни Анни Ярославівни. А самі написи на стінах Софії він порівнює з сучасним чатом.
Проте для науковців написи на стінах - це передусім додаткове історичне джерело. Приміром, завдяки графіті встановлено, що саме князь Володимир Великий почав зводити Софію, а не Ярослав Мудрий, як той намагався собі у літописах приписати.
Саме завдяки софіївським графіті вчені дізналися, що навіть тоді серед киян був високий відсоток письменних. А з ХVI століття розпочалася велика міграція, і на стінах Софії з'явилися назви інших міст.
«Україна молода» останнім часом багато уваги приділяла питанням погіршення польсько-українських відносин, висвітлювала історичні, політичні, територіальні та інші причини кризи. >>
У Кракові на Раковицькому кладовищі невідомі пошкодили могилу українського письменника, науковця та професора Богдана Лепкого: із надгробка викрали барельєф письменника. >>
На бульварі Тараса Шевченка в Києві зʼявиться памʼятник гетьману Івану Мазепі, а сьогодні, у День Конституції, у Києво-Печерській лаврі встановлено його погруддя. Івана Мазепи повідомив >>
У програмі восьмигодинного музичного марафону ARTE: EuroPiano - «Найкращі фортепіанні концерти з усієї Європи» 21 червня прозвучав «Слов’янський концерт» для фортепіано з оркестром, op. 54 Бориса Лятошинського (1895-1968) — одного з найяскравіших українських симфоністів. >>