Сарматські воєначальники: у Каунасі відкрили виставку про часи Великого князівства Литовського
У Каунасі наразі представлено понад 200 автентичних артефактів 16-17 століть, наданих у тимчасове користування з 15 музеїв України, Польщі та Литви. >>
Справи «людей правди», чиї свідчення, дослідження і навіть фотографії зберегли факти голоду.
Представники радянської влади вказували причиною смерті померлих внаслідок Голодомору селян в Україні їхню національність: «українець».
Це засвідчують розсекречені архіви СБУ в Сумській області. Зокрема, документи НКВС Радянського Союзу за 1933 рік.
Про це повідомив виданню Gazeta.ua директор Архіву СБУ Ігор Кулик.
«Дуже цікаві джерела, які досі зберігаються в архіві Сумської області. У 1933 році, коли заповнювали акт про смерть, в графі «причина смерті» писали дуже просто «українець». Не голод чи вигадані якісь причини», - засвідчує пан Кулик.
Ігор Кулик.
За його словами, найбільше від Голодомору постраждали саме селяни, оскільки вони були носіями українських традицій.
«Селян принесли у жертву, що підняти індустрію, щоб провести індустріалізацію. Таким способом намагалися вбити двох зайців. З одного боку, придушити українське, а з другого боку – підняти Радянський Союз», - каже директор Архіву СБУ.
З нагоди 82-річниці роковин Голодомору працівники Архіву оприлюднили нові документи, які засвідчують факти жахливого злочину керівництва СРСР по відношенню до української нації.
Зокрема, йдеться про документи, які засвідчують діяльність так званих «людей правди», чиї свідчення, дослідження і навіть фотографії зберегли факти голоду.
«Про ці документи раніше архівісти не знали. Усіх цих людей засудили за антирадянську діяльність і заслали до Сибіру. Це дуже часто писали люди, які були інтелігентні, які чогось досягли. Щоб у 30-ті роки мати змогу користуватися фотоапаратом це треба було мати змогу купити фотоапарат, а він був дуже дорогим. Це треба було мати змогу його проявити. Це був середній клас або інтелігенція», - розповів Ігор Кулик.
Серед таких людей сільська вчителька Олександра Радченко та голова колгоспу, а згодом завідувач магазину в селі під Києвом пан Заволока.
«Є кілька іноземних міністрів, яким у Харкові вдавалося фотографувати людей, фотографувати трупи людей, голодних дітей. Відомо, що до України з візитом приїздив мер Ліона. Він теж залишив після себе замітки. Там є епізод, що перед ним їхала театральна група на чолі з енкаведистами. Вони мали показати життя селян, столи, що гнуться від наїдків і напитків. Він це все відобразив у своїх спогадах. Цікаво, що вже через кілька років ця трупа акторів і енкаведистів була вислана у Сибір і розстріляна», - каже представник СБУ.
Пан Кулик також розповів про так звану «чорну дошку».
«Це коли брали у конгломерат декілька сіл, декілька районів. Їх обставляли кордонами з міліції й спецслужб. Це було зроблено так, щоб люди не могли обмінятися харчами, чи вийти туди, де Голодомору не було. З іншого боку, це робили для того, щоб ніхто не міг до них прийти і принести якийсь хліб чи інші продукти. Дуже часто у цих «чорних дошках», у цих селах люди помирали масово, залишалися одиниці. Сюди завозили мешканців з інших країн Радянського Союзу, у тому числі й з Росії. Нові переселенці нічого не знали про Голодомор, нічого не знали про попередніх мешканців. Саме так створювалися гомо совєтікус. Так людей перетворювали на космополітів. Гаслом таких людей було: «Мой адрес – не дом и не улица, мой адрес – Советский Союз», - каже директор Архіву СБУ.
На його думку, згідно даних різних досліджень, реально говорити про 7-8 мільйонів загиблих під час Голодомору.
У Каунасі наразі представлено понад 200 автентичних артефактів 16-17 століть, наданих у тимчасове користування з 15 музеїв України, Польщі та Литви. >>
Унікальну історичну пам’ятку - Спасо-Преображенський собор у Чернігові приводять до ладу після того, як його 30 років орендувала УПЦ Московського патріархату. >>
Пам'ятник Нестору Махну в його рідному місті Гуляйполе на Запоріжжі зруйновано російськими ракетами під час обстрілу. >>
Арку Свободи українського народу (раніше - Арка дружби народів) не обов’язково зносити, якщо її перестануть зчитувати як радянський символ вважає голова Українського інституту національної пам’яті (УІНП) Антон Дробович. >>
В Україні у неділю, 19 травня, відзначається День пам’яті жертв політичних репресій. >>
Вісімдесят років тому був скоєний один з найстрашніших злочинів проти життя людей: радянська влада депортувала кримськотатарський народ. І дітей, і дорослих – усіх. За кілька днів. Безжально. На чужу землю. Під акомпанемент брехні. >>