Тисячолітня паралель. У Софії Київській презентували спецвипуск «Антиквара» про чернігівський Спасо-Преображенський собор
У Софії Київській знову говорили про Спас Чернігівський. >>
Унікальні документи з фондів музею Голодомору. (Фото: Музей Голодомору-геноциду)
Нещодавно в Києві музей Голодомору анонсував старт грандіозного проєкту з оцифрування своєї колекції предметів, що мають глибоке історичне значення для України. Цей проєкт, що отримав назву «Історія, збережена в „цифрі“», реалізується в рамках грантової програми з оцифрування культурної спадщини від House of Europe («Дім Європи»).
Як інформує УМ, про це повідомили в музеї Голодомору.
Музей Голодомору вирішив розпочати оцифрування не лише текстових документів, але й багатьох інших цінних предметів своєї колекції.
Серед них:
картини,
графіка,
плакати,
предмети одягу,
скатертини,
рушники,
серветки,
рядна.
Цей крок важливий для збереження матеріальної частини історії, оскільки багато з цих предметів можуть з часом зіпсуватися або зникнути через природне старіння чи ненавмисні пошкодження.
Особливу увагу в рамках цього проєкту буде приділено оцифруванню аудіокасет зі спогадами очевидців Голодомору. Це цінні історичні записи, що дозволяють нам почути свідчення людей, які пережили трагедію 1932–1933 років. Оцифрування цих свідчень надасть можливість зберегти їх для майбутніх поколінь та забезпечити їх доступність для дослідників і широкої аудиторії.

Проєкт має не лише культурне, але й правове значення. Оцифровані предмети колекції Музею Голодомору будуть розміщені на ресурсі Реєстр Музейного фонду України. Цей реєстр є важливим елементом для забезпечення належного обліку музейних предметів, їх збереження та захисту від незаконного обігу.
Продовження роботи над цією ініціативою дозволить підвищити обізнаність про трагедію Голодомору, сприятиме популяризації музейних предметів та забезпечить визнання цього злочину на міжнародному рівні.
Проєкт «Історія, збережена в „цифрі“» отримує підтримку від Європейського Союзу в рамках програми „Дім Європи“. Цей проєкт є важливим для Музею Голодомору, оскільки він дозволяє не тільки зберігати предмети, але й робить їх доступними для всіх, хто хоче досліджувати цю частину історії.
Оцифрування культурної спадщини є важливим кроком для того, щоб зберегти історичну пам'ять про події, що стали трагічним етапом в історії України. Це дозволить майбутнім поколінням глибше зрозуміти масштаби та наслідки Голодомору, а також оцінити важливість збереження таких свідчень для подолання забуття.
Проєкт є прикладом того, як технології можуть бути використані для збереження культурної спадщини та забезпечення доступу до неї для майбутніх поколінь.
Як повідомляла УМ, Добудова музею Голодомору-геноциду: звернення до українців світу, урядів України та Канади.
У Софії Київській знову говорили про Спас Чернігівський. >>
Науковці використовують новітні цифрові технології, щоб відкрити "загублені Помпеї", майже через 2 тисячі років після того, як вибух Везувію знищив і поховав під п'ятиметровим шаром попелу та каменю давнє римське місто. >>
Внаслідок побутової аварії у Луврі наприкінці листопада постраждали сотні старовинних експонатів з Єгипту – що є вже другим скандальним випадком у музеї після гучного пограбування. >>
Упродовж тривалого перебування України у московському ярмі злочинно-людожерська влада деспотичної імперії зла (царська й комуністична) люто гнобила наш позбавлений національно-політичних прав бездержавний народ. >>
Урочисто відкрито перший в Ізраїлі пам’ятник жертвам Голодомору в Україні за участі членів української урядової делегації на чолі з віцепрем’єр-міністром України Тарасом Качкою, представників мерії Єрусалима, МЗС Ізраїлю, Кнесету, української громади та послів іноземних держав. >>
У Національному заповіднику «Софія Київська» пройшла презентація спецвипуску журналу «Антиквар», присвяченого чернігівському Спасо-Преображенському собору. >>