Терор і жорстокість є ментальністю московії. Приклади з історії України
Війна московії проти українського народу триває, відколи існує український народ і його сусід — народ дикої московії. >>
Павло Гнатович Житецький.
Сьогодні 189 років з дня народження видатного діяча української науки та культури — Павла Гнатовича Житецького.
Про це нагадує газета Україна молода.
Він народився 4 січня 1836 року на Полтавщині. Закінчив історико-філологічний факультет Київського університету, довгий час викладав у Колегії Павла Галагана.
Цей філолог, педагог і громадський діяч залишив вагомий внесок у становленні української мови та літератури, що дає підстави вважати його першим істориком української мови.
Автор майже 30 ґрунтовних праць з історії української мови, літератури й фольклору. Зробив вагомий внесок у розробку принципів і критеріїв українського правопису. Обґрунтував концепцію безперервного розвитку українського народу, його мови й культури із часів Київської Русі.
Досліджував історичну фонетику української мови, автор «Нарису звукової історії малоруського наріччя». Павло Житецький написав першу в українському мовознавстві ґрунтовну працю з історії фонетики української мови, у якій, зокрема, «ѣ» трансформовано в «і», що зблизило українську з європейськими мовами.
Вивчав Пересопницьке Євангеліє, першим показав значення «Енеїди» Івана Котляревського для формування нової української літературної мови. Автор шкільних підручників: «Теорія твору з хрестоматією», «Теорія поезії», «Нариси з історії поезії».
Його внесок як педагога також є дуже вагомим. Павло Житецький викладав у школах та університетах, формуючи нові покоління українських науковців та інтелігенції. Він був активним громадським діячем, який боровся за збереження української культури в умовах утисків і заборон.
Його праці актуальні й нині, адже вони надихають нас берегти й розвивати українську мову як важливий елемент нашої національної ідентичності, культури та незалежності.
Ми маємо шанувати спадщину видатних українців, оскільки їхні досягнення та боротьба за українську ідентичність заклали основу сучасної незалежної України.
Як повідомляла УМ, сто років тому народився письменник Анатолій Дімаров.
Війна московії проти українського народу триває, відколи існує український народ і його сусід — народ дикої московії. >>
Поблизу Києва, де була президентська резиденція «Межигір’я», відкрилася вулична виставка «Справи Майдану: на шляху до правосуддя та історії». >>
Український інститут національної пам'яті (УІНП) впродовж 2025 року реабілітував 560 осіб, які були репресовані комуністичним режимом. >>
У Харкові навесні 1934-го чекісти заарештували Степана Ярославенка. В на той час 41-шу річницю педагог втратив професорську посаду в інституті, а згодом опинився на Соловках — у тюрмі ГУГБ НКВД (я свідомо не перекладаю абревіатури репресивних органів, запроваджених окупаційним московським режимом). >>
У Берлінському бункері історій 24 лютого в четверту річницю повномасштабного вторгнення росії в Україну відкриють «Музей України». >>
Кабмін вилучив із Державного реєстру нерухомих пам'яток України "Пам'ятне місце, де відбувалася Переяславська рада", розташоване у місті Переяслав на Київщині >>