Піонер неурядової журналістики Києва: до 165-річного ювілею «Киевского телеграфа» (1859—1876)
До другої чверті ХІХ ст. в Києві, на відміну від інших українських міст — Львова, Одеси і Харкова, — періодики не було взагалі. >>
Павло Гнатович Житецький.
Сьогодні 189 років з дня народження видатного діяча української науки та культури — Павла Гнатовича Житецького.
Про це нагадує газета Україна молода.
Він народився 4 січня 1836 року на Полтавщині. Закінчив історико-філологічний факультет Київського університету, довгий час викладав у Колегії Павла Галагана.
Цей філолог, педагог і громадський діяч залишив вагомий внесок у становленні української мови та літератури, що дає підстави вважати його першим істориком української мови.
Автор майже 30 ґрунтовних праць з історії української мови, літератури й фольклору. Зробив вагомий внесок у розробку принципів і критеріїв українського правопису. Обґрунтував концепцію безперервного розвитку українського народу, його мови й культури із часів Київської Русі.
Досліджував історичну фонетику української мови, автор «Нарису звукової історії малоруського наріччя». Павло Житецький написав першу в українському мовознавстві ґрунтовну працю з історії фонетики української мови, у якій, зокрема, «ѣ» трансформовано в «і», що зблизило українську з європейськими мовами.
Вивчав Пересопницьке Євангеліє, першим показав значення «Енеїди» Івана Котляревського для формування нової української літературної мови. Автор шкільних підручників: «Теорія твору з хрестоматією», «Теорія поезії», «Нариси з історії поезії».
Його внесок як педагога також є дуже вагомим. Павло Житецький викладав у школах та університетах, формуючи нові покоління українських науковців та інтелігенції. Він був активним громадським діячем, який боровся за збереження української культури в умовах утисків і заборон.
Його праці актуальні й нині, адже вони надихають нас берегти й розвивати українську мову як важливий елемент нашої національної ідентичності, культури та незалежності.
Ми маємо шанувати спадщину видатних українців, оскільки їхні досягнення та боротьба за українську ідентичність заклали основу сучасної незалежної України.
Як повідомляла УМ, сто років тому народився письменник Анатолій Дімаров.
До другої чверті ХІХ ст. в Києві, на відміну від інших українських міст — Львова, Одеси і Харкова, — періодики не було взагалі. >>
Перший етап демонтажу памʼятника на місці відпочинку Петра Ірозпочали 1 квітняв Полтаві >>
Скарби з околиць села Мартинівка на Черкащині, датовані VI—VII століттями, показали в Національному музеї історії України. >>
Київська митниця передала культурні цінності, які вдалося зберегти від незаконного вивезення за кордон, українським музеям. >>
Досі ставлять науку в глухий кут скамʼянілості істот під назвою Prototaxites, які домінували на суходолі понад 400 мільйонів років тому. >>
Науковці трьох історико-культурних національних заповідників у Києві представляють виставку «Славу примножувати справами. Гетьман Кирило Розумовський». >>