«Українські Мойсеї»: долі поета-революціонера Івана Франка та митрополита Андрея Шептицького
На початку минулого століття — 1905 року — великий українець Іван Якович Франко закінчив один з найголовніших творів свого життя — поему «Мойсей». >>
На місці розкопон у Туреччині. (Фото: The New York Times.)
Науковці знайшли схований горщик із десятками перських монет даріків під час розкопок руїн Нотіума – стародавнього грецького міста-держави на Заході Туреччини. Кожна з монет дорівнювала місячній зарплаті солдата.
Відкриття зробили археологи під керівництвом вченого Мічиганського університету Крістофера Ратте ще в 2023. Однак лише тепер міністерство культури та туризму Туреччини дало дозвіл на публікацію монет із дороговартісного металу, які тепер зберігаються в Археологічному музеї Ефеса.
Як інформує УМ, про це повідомило видання The New York Times.
Науковці розпочали розкопки, як вони вважали, залишків міста елліністичного періоду – III-I століть до нашої ери.
Знахідки у внутрішньому дворику будинку в центрі колишнього міста показали, що, ймовірно, ця місцевість була заселена людьми значно раніше – ще у V столітті до нашої ери.
Під однією з частин того подвір’я археологи відшукали скарб із монетами, захований у невеликому горщику.
"Схованку знайшли в кутку кімнати в споруді, закопаній під елліністичним будинком. Імовірно, його помістили там для безпечного збереження, але з невідомих причин так і не забрали", – розповів керівник розкопок Крістофер Ратте.
У горщику містилися десятки перських монет даріків, які отримали свою назву від імені Дарія І, який керував Перською імперією з 522 року до нашої ери до 486 року до нашої ери.
На золотих монетах, які карбували в Перській імперії, зображено фігуру стрільця на колінах – характерний дизайн даріків. Ймовірно, ці монети створили за 96 кілометрів на північних схід від Нотіума – у стародавньому місті Сарди.
Даріки карбували з кінця VI століття до нашої ери і аж до завоювання Перської імперії Александром Македонським у 330 році донашої ери.
Упродовж цього часу зовнішній вигляд монет залишався незмінним, але вони мали певні стилістичні відмінності.
За підрахунками команди дослідників, знайдені в горщику даріки створили в V столітті нашої ери, що підтверджують й інші артефакти.
"Археологічна знахідка без контекстної інформації схожа на людину, яка страждає на амнезію – людину без спогадів. Це все ще цікаво і важливо, але обсяг втрачених знань досі не встановлений.
У випадку з цим скарбом ми точно знаємо, де він був знайдений, і у нас є багато непрямих доказів того, коли його заховали", – додав Крістофер Ратте.
Згідно із записами грецького історика Ксенофонта, один такий дарік дорівнював платні солдата за один місяць.
Дослідники вважають, що цей скарб міг бути пов’язаний з бурхливою історією військових операцій поблизу Нотіума – колишнього військово-морської бази афінян. Тому глечик з монетами міг сховати найманець, який виконував завдання в тому регіоні.
"Виявлення такої цінної знахідки під час контрольованих археологічних розкопок є дуже рідкісною подією.
Ніхто ніколи не ховає скарб монет, особливо монет із дорогоцінних металів, без наміру їх забрати. Тож збереження такого скарбу може пояснити лише тяжке нещастя з його власником", – пояснив Крістофер Ратте.
Попри важливі відкриття у ході робіт, більшість скарбів, на думку керівника розкопок, раніше вже знайшли не археологи, а мародери.
Нагадаємо, під час розкопок на узбережжі чорного моря в Туреччині знайшли череп XIX століття, ймовірно, православного священника. Науковці вважають, що напис грецькою мовою на ньому свідчить про збереження православних традицій поховань.
Як повідомляла УМ, Google Earth в поміч: археологи знайшли римські військові табори в Аравійській пустелі.
На початку минулого століття — 1905 року — великий українець Іван Якович Франко закінчив один з найголовніших творів свого життя — поему «Мойсей». >>
В Обухівському районі, що на Київщині, поблизу села Іванковичі є Велике Ходосівське городище – одне з трьох городищ-гігантів лісостепу України, пам'ятка археології національного значення та лежить до ранньої залізної доби. Біля нього розпочалося будывництво котеджів. >>
У Києві відкрили меморіал Пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу – церемонія відкриття відбулася 11 вересня в сквері Миру. >>
Сьогодні, в час кривавої війни з російським агресором, коли, як і в період найбільш знаменних випробувань нашої нації, українці об’єднуються навколо захисту рідної землі, поряд з найсучаснішою зброєю кожний з нас має особливо рятівний оберіг: історичну пам’ять Батьківщини! >>
В Україні у неділю, 8 вересня, вшановують пам’ять депортованих українців з Лемківщини, Надсяння, Холмщини, Південного Підляшшя, Любачівщини, Західної Бойківщини у 1944-1951 роках. >>
Напис на меморіальній дошці засвідчує: «У цьому будинку закликав до боротьби за Самостійну Україну Михайло Гаврилко (05.09.1882 – 1920), скульптор, поет, командант УСС, начальник штабу Сірої дивізії Армії УНР, повстанський отаман». >>