Польща та Україна знову сваряться через Волинську трагедію. Політична боротьба чи справжня проблема?
Польща та Україна знову сваряться через Волинську трагедію. >>
До Державного реєстру нерухомих пам’яток України включили вісім цінних археологічних об’єктів столиці, зокрема, Кирилівський монастир і Змієву печеру. (Фото з відкритих джерел)
До Державного реєстру нерухомих пам’яток України включили вісім цінних археологічних об’єктів столиці. Відповідний перелік об’єктів затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 2024 року № 701.
Як інформує УМ, про це повідомила директорка Департаменту охорони культурної спадщини КМДА Марина Соловйова на сайті офіційного порталу Києва.
«Ці об’єкти є надзвичайно цінними для нашої культури та історії. Вони є живими свідченнями минулих епох і відображають багатогранність нашої національної спадщини. Включення цих об’єктів до реєстру – важливий крок у збереженні та дослідженні нашої історії. Крім того, це підтвердження нашого зобов’язання перед майбутніми поколіннями зберігати унікальні пам’ятки та досліджувати їх, щоб краще розуміти наше минуле і формувати майбутнє.
Вважаю, що включення цих об’єктів стимулюватиме нові наукові дослідження і відкриває нові можливості для науковців та культурологів у пізнанні нашої багатошарової культурної спадщини», – зазначила Марина Соловйова.
Йдеться про такі об’єкти культурної спадщини Києва:
Археологічний комплекс Кирилівського монастиря, ХІІ ст.;
Культурний шар монастиря ХІІ–ХІІІ століття, ХІІ–XVIII ст.;
Некрополь Кирилівського монастиря, ХІІ ст.;
Комплекс печерного монастиря в садибі Кирилівської церкви, ХІІ ст.;
Залишки монастирських споруд, мурів та Надбрамної церкви з дзвіницею Кирилівського монастиря, друга половина ХVIІІ ст.;
Смородинський археологічний комплекс, ІV–III тис. до н.е.;
Підземна споруда на Смородинському узвозі, ІV–III тис. до н.е.;
Поселення трипільської культури на Смородинському узвозі, ІV–III тис. до н.е.

Як зазначила Марина Соловйова, облікову документацію на ці пам’ятки розробили науковці Центру консервації предметів археології Департаменту охорони культурної спадщини. У грудні 2022 року Департамент зробив подання на Міністерство культури та інформаційної політики щодо внесення цих об’єктів до Держреєстру.
У квітні 2023 року проєктну документацію розглянули на відповідній експертній комісії з питань обліку об’єктів культурної спадщини.
Як повідомляла УМ, Сто тисяч: створено найповніший відкритий список культурної спадщини України.
Польща та Україна знову сваряться через Волинську трагедію. >>
Є місця, де історія присутня фізично — у ландшафті, у деревах, у дорогах, у могилах, у голосах людей, які приїздять уклонитися тим, хто не скорився. >>
Народний депутат, історик, ексголова УІНП Володимир В'ятрович обурений інформацію польських медіа про нібито пропозицію української сторони змінити назву підрозділу Сил спеціальних операцій. >>
Роблячи такі фотографії, воїни намагаються показати всьому світу, і нашим громадянам, що війна може мати різні барви. >>
Спільні українсько-польські пошукові дослідження проведуть на території колишнього села Гута Пеняцька (нині у межах Підкамінської селищної територіальної громади Золочівського району Львівської області) з 8 по 19 червня 2026 року. >>
У ХХ столітті українці пережили майже все, що може випасти на долю народу: розпад імперій, революції, голод, окупації, війни, терор і десятки років бездержавності. >>