Акція «Вісла»: колектив УІНП вшанував пам’ять жертв
Під приводом боротьби з Українською повстанською армією польська комуністична влада депортувала українців із Лемківщини, Холмщини, Надсяння та Підляшшя до північних і західних регіонів Польщі. >>
До Державного реєстру нерухомих пам’яток України включили вісім цінних археологічних об’єктів столиці, зокрема, Кирилівський монастир і Змієву печеру. (Фото з відкритих джерел)
До Державного реєстру нерухомих пам’яток України включили вісім цінних археологічних об’єктів столиці. Відповідний перелік об’єктів затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 2024 року № 701.
Як інформує УМ, про це повідомила директорка Департаменту охорони культурної спадщини КМДА Марина Соловйова на сайті офіційного порталу Києва.
«Ці об’єкти є надзвичайно цінними для нашої культури та історії. Вони є живими свідченнями минулих епох і відображають багатогранність нашої національної спадщини. Включення цих об’єктів до реєстру – важливий крок у збереженні та дослідженні нашої історії. Крім того, це підтвердження нашого зобов’язання перед майбутніми поколіннями зберігати унікальні пам’ятки та досліджувати їх, щоб краще розуміти наше минуле і формувати майбутнє.
Вважаю, що включення цих об’єктів стимулюватиме нові наукові дослідження і відкриває нові можливості для науковців та культурологів у пізнанні нашої багатошарової культурної спадщини», – зазначила Марина Соловйова.
Йдеться про такі об’єкти культурної спадщини Києва:
Археологічний комплекс Кирилівського монастиря, ХІІ ст.;
Культурний шар монастиря ХІІ–ХІІІ століття, ХІІ–XVIII ст.;
Некрополь Кирилівського монастиря, ХІІ ст.;
Комплекс печерного монастиря в садибі Кирилівської церкви, ХІІ ст.;
Залишки монастирських споруд, мурів та Надбрамної церкви з дзвіницею Кирилівського монастиря, друга половина ХVIІІ ст.;
Смородинський археологічний комплекс, ІV–III тис. до н.е.;
Підземна споруда на Смородинському узвозі, ІV–III тис. до н.е.;
Поселення трипільської культури на Смородинському узвозі, ІV–III тис. до н.е.

Як зазначила Марина Соловйова, облікову документацію на ці пам’ятки розробили науковці Центру консервації предметів археології Департаменту охорони культурної спадщини. У грудні 2022 року Департамент зробив подання на Міністерство культури та інформаційної політики щодо внесення цих об’єктів до Держреєстру.
У квітні 2023 року проєктну документацію розглянули на відповідній експертній комісії з питань обліку об’єктів культурної спадщини.
Як повідомляла УМ, Сто тисяч: створено найповніший відкритий список культурної спадщини України.
Під приводом боротьби з Українською повстанською армією польська комуністична влада депортувала українців із Лемківщини, Холмщини, Надсяння та Підляшшя до північних і західних регіонів Польщі. >>
До кінця цього тижня, до 3 травня, у вестибюлі київської станції метро «Золоті ворота» можна роздивлятися фото і знайомитися з історіями героїв виставки «Життя після життя», присвяченої 40-м роковинам Чорнобильської катастрофи. >>
У ці дні, 108 років тому розпочалася одна з найуспішніших військових операцій Армії УНР — Кримський похід під командуванням полковника Петра Болбочана. Саме 24 квітня 1918 року українські загони зайняли Сімферопіль, а наступного дня – Бахчисарай. >>
На території колишніх сіл Острівки та Воля Островецька проведуть пошукові дослідження з метою виявлення останків селян, які трагічно загинули у серпні 1943 року. >>
Велика стіна Хотинської фортеці - однієї із найвідоміших в Україні оборонних споруд XIII—XVIII століть - частково обвалилася кілька днів тому. >>
У маєтку Донців-Захаржевських, що у Великому Бурлуці Куп’янського району, Григорій Сковорода створив чимало художніх і філософських творів. >>