Український національний пантеон розмістять у «Києво-Печерській лаврі»
Для Українського національного пантеону Кабінет міністрів визначив місце – його планують побудувати на території Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» в Києві. >>
До Державного реєстру нерухомих пам’яток України включили вісім цінних археологічних об’єктів столиці, зокрема, Кирилівський монастир і Змієву печеру. (Фото з відкритих джерел)
До Державного реєстру нерухомих пам’яток України включили вісім цінних археологічних об’єктів столиці. Відповідний перелік об’єктів затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 2024 року № 701.
Як інформує УМ, про це повідомила директорка Департаменту охорони культурної спадщини КМДА Марина Соловйова на сайті офіційного порталу Києва.
«Ці об’єкти є надзвичайно цінними для нашої культури та історії. Вони є живими свідченнями минулих епох і відображають багатогранність нашої національної спадщини. Включення цих об’єктів до реєстру – важливий крок у збереженні та дослідженні нашої історії. Крім того, це підтвердження нашого зобов’язання перед майбутніми поколіннями зберігати унікальні пам’ятки та досліджувати їх, щоб краще розуміти наше минуле і формувати майбутнє.
Вважаю, що включення цих об’єктів стимулюватиме нові наукові дослідження і відкриває нові можливості для науковців та культурологів у пізнанні нашої багатошарової культурної спадщини», – зазначила Марина Соловйова.
Йдеться про такі об’єкти культурної спадщини Києва:
Археологічний комплекс Кирилівського монастиря, ХІІ ст.;
Культурний шар монастиря ХІІ–ХІІІ століття, ХІІ–XVIII ст.;
Некрополь Кирилівського монастиря, ХІІ ст.;
Комплекс печерного монастиря в садибі Кирилівської церкви, ХІІ ст.;
Залишки монастирських споруд, мурів та Надбрамної церкви з дзвіницею Кирилівського монастиря, друга половина ХVIІІ ст.;
Смородинський археологічний комплекс, ІV–III тис. до н.е.;
Підземна споруда на Смородинському узвозі, ІV–III тис. до н.е.;
Поселення трипільської культури на Смородинському узвозі, ІV–III тис. до н.е.

Як зазначила Марина Соловйова, облікову документацію на ці пам’ятки розробили науковці Центру консервації предметів археології Департаменту охорони культурної спадщини. У грудні 2022 року Департамент зробив подання на Міністерство культури та інформаційної політики щодо внесення цих об’єктів до Держреєстру.
У квітні 2023 року проєктну документацію розглянули на відповідній експертній комісії з питань обліку об’єктів культурної спадщини.
Як повідомляла УМ, Сто тисяч: створено найповніший відкритий список культурної спадщини України.
Для Українського національного пантеону Кабінет міністрів визначив місце – його планують побудувати на території Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» в Києві. >>
На території Києво-Печерської лаври у День Конституції України встановили погруддя Івана Мазепи. >>
Історичний момент проголошення Акту відновлення Української держави 30 червня 1941 року відтворили через 85 років на площі Ринок у Львові. >>
Після тривалої, копіткої реставрації дослідники презентували унікальні деталі жіночого костюму — головний убір та пояс, які датуються останньою чвертю VI ст. до н.е. >>
Археологи в Іспанії виявили римське святилище, вирізьблене в стіні карʼєру наприкінці II століття нашої ери. Його присвятили Міневрі – богині мудрості, війни та ремесел. >>
У Тернопільській області в колишньому селі Пужники (нині село Садове Чортківського району) розпочали новий етап польсько-українських пошукових робіт. Дослідники шукатимуть останки мешканців села, що загинули у лютому 1945 року. >>