Сто тисяч: створено найповніший відкритий список культурної спадщини України

Найповніший відкритий список об'єктів культурної спадщини України зібрали та опублікували волонтери: кількість пам'яток у списках фотоконкурсу «Вікі любить пам'ятки» перетнула межу в 100 000.

Як інформує УМ, про це повідомила Вікімедіа Україна.

У низці країн існують офіційні відкриті державні списки пам'яток культури, які може переглянути кожен охочий. Проте подібного єдиного відкритого українського списку для пам'яток усіх рівнів створено так і не було, а Державний реєстр нерухомих пам'яток є неповним, а щоб із ним ознайомитися потрібно скачувати pdf-документи, тоді як система «єПам'ятка» ще не почала роботу повноцінно.

«Вікі любить пам'ятки» — це найбільший міжнародний фотоконкурс, який відбувається у більш ніж 40 країнах світу. З моменту його заснування у 2010 році сумарно було завантажено більш як 3,1 млн фото.

Мета проекту — зібрати фото пам'яток для ілюстрування статей Вікіпедії, а також спонукати людей до вивчення власної історії та культури.

Фотоконкурс в Україні проводить ГО «Вікімедіа Україна» з 2012 року. За цей час до нього долучилося понад 3 000 учасників та учасниць.

Вперше в історії України зусиллями волонтерів зібрано та розміщено у Вікіпедії найповніші публічні списки об'єктів культурної спадщини, які якраз перетнули рекордну позначку у 100 000 — «ювілейною» пам'яткою став костел Святого Матвія монастиря бернардинів у селі Лешневі Львівської області. Зараз ця пам'ятка XVII століття перебуває в аварійному стані.

Формувати якомога точніший список об'єктів культурної спадщини важливо, щоб документувати їхній стан — через фото, відео, вивчати та сприяти їхньому збереженню. Особливо тепер, коли українські пам'ятки є під загрозою фізичного знищення через повномасштабну війну. Проте формувати такий перелік волонтерам — непросто, зазначає членкиня оргкомітету проєкту Ольга Крезуб.

"Щороку доводиться надсилати десятки запитів органам місцевої та центральної влади. Потім потрібно перенести інформацію в електронний формат, звірити дані (доволі часто виявляємо помилки в адресах, або навіть застарілі дані, які не звіряють, бо відсутня єдина система). Наприклад, був випадок, коли ОДА надала список пам'яток, а міська рада відповіла, що в них на території пам'яток немає (хоча в обласному списку було 22 пам'ятки) — ми навіть надіслали міській раді наші дані.

А у 2015 році взагалі судилися з Покровською РДА Дніпропетровської області за список об'єктів, бо ті були під грифом "для службового користування"… Та попри всі труднощі тепер у списках — 100 000 пам'яток», — коментує Ольга Крезуб.

Важливим аспектом у роботі з пам'ятками є вільний цифровий доступ до документів, які стосуються культурної спадщини, щоб можна було перевірити дані (адреси, назви, роки тощо) — різні розпорядження, постанови та накази, наприклад, Міністерства культури і туризму, Міністерства культури тощо.

«Більшість документів ми отримуємо у вигляді сканів, тож для додавання пам'яток з цих документів, потрібна додаткова робота для розпізнання тексту. Окрема кампанія у Вікіджерелах допоможе перевести ці скани в текстовий формат. Наприклад, наказ МКІП України від 16.11.2023 № 634 дозволив доповнити списки Луганської області 411 пам'ятками археології, а інформація про "ювілейну" пам'ятку — костел у Лешневі — отримана із розпорядження ЛОДА від 13.11.2020 № 1023-0-5-20», — розповідає Анатолій Гончаров, ініціатор конкурсу «Вікіджерела люблять пам'ятки».

Усі охочі можуть доєднатися до кампанії з оцифровування документів «Вікіджерела люблять пам'ятки» до 31 січня.

Як повідомляла УМ, Всесвітній фонд пам’яток запускає проекти збереження об’єктів культурної спадщини України.