У Конотопі презентували книгу «Василь Різниченко. Нариси з історії Чернігово-Сіверщини»
Немов потаємні струни, що тягнуться крізь віки, історія рідного краю відлунює в серці кожного з нас. >>
До Державного реєстру нерухомих пам’яток України включили вісім цінних археологічних об’єктів столиці, зокрема, Кирилівський монастир і Змієву печеру. (Фото з відкритих джерел)
До Державного реєстру нерухомих пам’яток України включили вісім цінних археологічних об’єктів столиці. Відповідний перелік об’єктів затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 2024 року № 701.
Як інформує УМ, про це повідомила директорка Департаменту охорони культурної спадщини КМДА Марина Соловйова на сайті офіційного порталу Києва.
«Ці об’єкти є надзвичайно цінними для нашої культури та історії. Вони є живими свідченнями минулих епох і відображають багатогранність нашої національної спадщини. Включення цих об’єктів до реєстру – важливий крок у збереженні та дослідженні нашої історії. Крім того, це підтвердження нашого зобов’язання перед майбутніми поколіннями зберігати унікальні пам’ятки та досліджувати їх, щоб краще розуміти наше минуле і формувати майбутнє.
Вважаю, що включення цих об’єктів стимулюватиме нові наукові дослідження і відкриває нові можливості для науковців та культурологів у пізнанні нашої багатошарової культурної спадщини», – зазначила Марина Соловйова.
Йдеться про такі об’єкти культурної спадщини Києва:
Археологічний комплекс Кирилівського монастиря, ХІІ ст.;
Культурний шар монастиря ХІІ–ХІІІ століття, ХІІ–XVIII ст.;
Некрополь Кирилівського монастиря, ХІІ ст.;
Комплекс печерного монастиря в садибі Кирилівської церкви, ХІІ ст.;
Залишки монастирських споруд, мурів та Надбрамної церкви з дзвіницею Кирилівського монастиря, друга половина ХVIІІ ст.;
Смородинський археологічний комплекс, ІV–III тис. до н.е.;
Підземна споруда на Смородинському узвозі, ІV–III тис. до н.е.;
Поселення трипільської культури на Смородинському узвозі, ІV–III тис. до н.е.
Як зазначила Марина Соловйова, облікову документацію на ці пам’ятки розробили науковці Центру консервації предметів археології Департаменту охорони культурної спадщини. У грудні 2022 року Департамент зробив подання на Міністерство культури та інформаційної політики щодо внесення цих об’єктів до Держреєстру.
У квітні 2023 року проєктну документацію розглянули на відповідній експертній комісії з питань обліку об’єктів культурної спадщини.
Як повідомляла УМ, Сто тисяч: створено найповніший відкритий список культурної спадщини України.
Немов потаємні струни, що тягнуться крізь віки, історія рідного краю відлунює в серці кожного з нас. >>
Москва дуже боялася розголосу про свій страхітливий злочин у 1932—1933 роках — убивство українців голодом. >>
На острові Тайвань люди почали навмисно видаляти собі здорові зуби 4800 років тому. Звичай міг походити з півдня Китаю. Ймовірно, ця практика припинилася лише у XX столітті. >>
На продаж у Парижі виставлять листи та інші речі, які належали президенту Франції 1959–1969 років Шарлю де Голлю.. >>
Документальна стрічка «Новоприбулі | Newcomers» виходить в Канаді 16 листопада. >>
На сліди, які, за припущеннями вчених, належали представникам доісторичної екосистеми, зокрема рептиліям та земноводним, випадково натрапили мандрівники, які подорожували італійськими Альпами. >>