Вимерли не ми: неандертальці були не дурнішими за Homo sapiens

10:52, 01.04.2024
Вимерли не ми: неандертальці були не дурнішими за Homo sapiens

Одна надзвичайно людська якість може допомогти пояснити, чому вимерли неандертальці. Дослідники кажуть, що неандертальці мали такий самий розмір мозку і були спритнішими мисливцями.

Неандертальці мали великий мозок, власну мову і досить складні інструменти – це показують численні дослідження. То чому ж неандертальці вимерли, а Homo sapiens залишилися, яка перевага дозволила нашому виду виграти в цій боротьбі.

 

Як інформує УМ, про це пише видання Inverse.

 

Приблизно 250 тис. років тому Європу і Західну Азію населяли неандертальці. Водночас, люди населяли Південну Африку. Приблизно 100 тис. років тому сучасні люди мігрували з Африки, а вже 40 тис. років тому з Азії та Європи, куди прийшли Homo sapiens, зникли неандертальці.

 

Ситуація припускає, що в людей була певна перевага перед вимерлим видом, але поки вчені не знають, що конкретно.

 

Колись антропологи були переконані в тому, що неандертальці були не розумніші за тварин. Але наявні на сьогодні археологічні знахідки свідчать про те, що неандертальці змагалися з людьми в питанні інтелекту.

 

Неандертальці добули вогонь першими, освоїли методи полювання на велику дичину, таку як мамонти та шерстисті носороги, а також на дрібніших тварин. Вони також збирали рослини, насіння і молюсків. За словами вчених, полювання і збирання вимагали від неандертальців глибокого розуміння природи.

 

Останні відкриття також показують, що неандертальці володіли почуттям краси, роблячи намистини та наскельні малюнки. А кам'яні кола всередині печер можуть бути святинями неандертальців.

 

 

Вчені припустили, що можливо, ключові відмінності були не на індивідуальному рівні, а на рівні спільноти. Давно відомо, що наше виживання як виду пов'язане з більшими соціальними групами.

 

Наприклад, сучасні мисливці-збирачі з Намібії й Танзанії, сім'ї збираються в кочові групи чисельністю від 10 до 60 осіб. Групи об'єднуються в слабо організовані племена, які налічують 1 тис. і більше осіб.

 

У цих племенах відсутня ієрархічна структура, але їх пов'язують спільна мова, релігія, шлюби, родинні зв'язки та дружба. Неандертальські спільноти, найімовірніше, були такими самими, але з однією суттєвою відмінністю: менші соціальні групи.

 

На користь цієї ідеї свідчить той факт, що неандертальці мали меншу генетичну різноманітність.

 

Можливо, саме анатомія неандертальців передбачала невеликі групи. Будучи міцними та м'язистими, неандертальці були більшими за нас. Так, кожному неандертальцю було потрібно більше їжі, а це означало, що територія могла прогодувати менші спільноти, ніж у випадку з Homo sapiens.

 

Також неандертальці здебільшого їли м'ясо, а м'ясоїди отримуватимуть менше калорій із землі, ніж ті, хто харчується і м'ясом, і рослинами. Це також знижує чисельність населення.

 

Водночас у великих спільнот є важливі переваги. У великих груп більше мізків, а отже, більше шансів для розв'язання проблем, збереження і примноження знань. Великі групи мають не тільки високу генетичну різноманітність, але також мають більшу різноманітність ідей.

 

Більше людей завжди означає більше зв'язків. Вони збільшуються в геометричній прогресії з розміром мережі, відповідно до закону Меткалфа. Так, група з 20 осіб має 190 можливих зв'язків між учасниками, а група з 60 осіб має 1770 можливих зв'язків.

 

Через ці зв'язки тече інформація: новини про людей і переміщення тварин, технології з виготовлення інструментів, мова, пісні та міфи. Разом із цим поведінка групи ставатиме складнішою.

 

За словами вчених, люди і наш розмір мозку не унікальні, а також великі соціальні групи. Але ми унікальні в тому, як усе це використовуємо.

 

Нагадаємо, неандертальці змішувалися з невідомим видом людей ще до Homo Sapiens. Неандертальці, ймовірно, не тільки змішувалися з нашими предками, а й із нині вимерлим видом ранніх людей.

 

Як повідомляла УМ, «Ген жайворонка» є спадком від неандертальців.