День Державного Гімну: 161 рік після першого публічного виконання
В Україні, 10 березня, відзначають День Державного Гімну, якому виповнилося 161 рік після першого публічного виконання. >>
Станція метро «Пушкінська» у Харкові вже без російського поета-імперця. (facebook.com/Nevidomy)
Два барельєфи російського поета Олександра Пушкіна демонтували зі станції метро «Пушкінська» у Харкові.
Як інформує Україна молода, про це повідомив керівник організації "Деколонізація. Україна" Вадим Поздняков у соцмережах.
"Чекаємо на перейменування вулиці та станції", — написав він в Facebook.
Вже у суботу Вадим Поздняков повідомив, що зняли і пано з барельєфами Пушкіна повний зріст у вестибюлі станції.
«Також демонтовано зображення Пушкіна і на виході зі станції метро Пушкінська у Харкові. Таким чином усі об'єкти на честь Пушкіна у Харкові демонтовано. Лишилося перейменувати станцію метро та вулицю», - написав він.

Речник Харківського метрополітену Олексій Бітнер розповів журналістам, що перший барельєф зняли у ніч на 12 січня, тому що на станції планують проводити ремонт.
"Профіль Пушкіна зняли на платформі. А також у вестибюлі між турнікетами пано з барельєфами також частково зняли. На час ремонтних робіт ці барельєфи демонтують. Щодо перейменування станції "Пушкінської" — такими питаннями займається місцева влада. Якщо на рівні міськради ухвалять рішення про перейменування, значить будемо виконувати розпорядження. Але поки таких розпоряджень не було", — сказав пан Бітнер.
Скільки часу триватиме ремонт, Бітнер відповісти не зміг. Якщо під час ремонту ухвалять рішення перейменувати станцію метро, тоді барельєфи не повертатимуть на місце.
Як повідомляла «УМ», у Києві демонтували пам'ятник Пушкіну ще 15 листопада 2023 року.
В Україні, 10 березня, відзначають День Державного Гімну, якому виповнилося 161 рік після першого публічного виконання. >>
Поблизу Києва, де була президентська резиденція «Межигір’я», відкрилася вулична виставка «Справи Майдану: на шляху до правосуддя та історії». >>
У Харкові навесні 1934-го чекісти заарештували Степана Ярославенка. В на той час 41-шу річницю педагог втратив професорську посаду в інституті, а згодом опинився на Соловках — у тюрмі ГУГБ НКВД (я свідомо не перекладаю абревіатури репресивних органів, запроваджених окупаційним московським режимом). >>
Упродовж кількох років повномасштабної російсько-української війни було надруковано документальні збірки серії видань «Спадок Гетьманщини» про міста Конотоп і Батурин за матеріалами Генерального опису Лівобережної України 1765—1769 років. >>
У Києві в Національному музеї історії України у Другій світовій війні презентували виставковий проєкт «Крізь морок. Світло памʼяті», створений командою Skeiron. >>
Волинські археологи представили неабиякий результат масштабних досліджень, проведених в історичному урочищі «Апостольщина» в межах території Окольного міста княжого Володимира. >>