Чи є в Одесі «російський слід»? Домагання москви — безпідставні, і ось чому
З початком 1994 року Одеса готувалася урочисто відзначити 200-ліття від дня заснування. >>
Олекса Гайворонський. (Фото: Фейсбук Crimean Tatars)
Історик, письменник, великий друг кримськотатарського народу, телеведучий, автор статей про історію і культуру півострова Олекса Гайворонський помер після тривалої хвороби.
Як інформує УМ, про це 27 вересня повідомила редакція Crimean Tatars у Facebook.
"Після тривалої хвороби помер відомий історик, письменник, великий друг кримськотатарського народу пан Олекса Гайворонський. Його внесок в історію кримських татар складно оцінити. Він відкрив нам світ Кримського Ханства і Золотої Орди, розповів про всі пам'ятки півострова, що збереглися. Він по крупицях збирав історію Країни Крим і щедро ділився своїми знаннями", – йдеться у повідомленні.
Олекса Гайворонський був відомий в Україні та за кордоном як фахівець з історії Криму часів існування там кримськотатарської держави – Кримського ханства. Свої дослідження та історичні знання Гайворонський викладав у статтях для "Радіо Свобода", телевізійних програм для каналу ATR ("Прогулянки Кримом з Олексою Гайворонським") та видання Crimean Tatars.
Свою діяльність історика почав у Бахчисарайському культурному заповіднику в 1996 році, після закінчення університету. 15 років пропрацював у Ханському палаці Бахчисараю.
"Будучи музейним працівником, я був не стільки дослідником академічного типу, скільки популяризатором історії. Тобто своїм завданням я вважав доступно розповідати людям, що таке Кримське ханство, що це була за цивілізація, у чому цінність її пам'яток для історичного надбання України та Європи загалом", – розповідав Гайворонський в одному з інтерв'ю.
Після анексії Криму Росією в 2014-му, Гайворонський залишився у рідному Бахчисараї. Він казав, що лишається громадянином України, який продовжує жити в Криму, та називав себе "бранцем історичних обставин".
У 2016 році Гайворонський презентував одну зі своїх книг – "Країна Крим. Нариси про пам'ятки історії Кримського ханату" – на Форумі видавців у Львові.
Також є автором двотомника "Повелители двух материков" про історію Криму XV-XVIII століть.
Гайворонський створив сценарій до першого кримськотатарського дитячого фільму-казки "Хидир-дєдє", досліджував біографію Ісмаїла Гаспринського для фільму "Перекладач" та Бекіра Чобан-Заде для фільму "Шлях джигіта".
У січні 2017 році історик видалив усі свої сторінки в соцмережах, залишивши у своєму Facebook посилання на електронну пошту, що стала його єдиним засобом зв'язку.
«Чим є Крим для України історично? В нас є спільна доля, хоч ми були складними сусідами один для одного. Трагедія втрати Криму – це не лише трагедія втрати території, а втрата другого корінного народу. Бо цінність держави – це її люди», – казав Гайворонський на одній зі своїх лекцій.
Як повідомляла УМ, днями пішов з життя дисидент, письменник та громадський діяч Михайло Стасюк – українцю-патріоту був 91 рік
З початком 1994 року Одеса готувалася урочисто відзначити 200-ліття від дня заснування. >>
Пожовклі документи, старовинні світлини, військові відзнаки та прапори — кожен експонат тут зберігає частину історії української боротьби за незалежність. >>
14 червня виповнилося 135 років від дня народження Євгена Коновальця – полковника Армії Української Народної Республіки, командира Корпусу Січових стрільців, засновника Української Військової Організації та першого голови Організації Українських Націоналістів. >>
Є місця, де історія присутня фізично — у ландшафті, у деревах, у дорогах, у могилах, у голосах людей, які приїздять уклонитися тим, хто не скорився. >>
Народний депутат, історик, ексголова УІНП Володимир В'ятрович обурений інформацію польських медіа про нібито пропозицію української сторони змінити назву підрозділу Сил спеціальних операцій. >>
Спільні українсько-польські пошукові дослідження проведуть на території колишнього села Гута Пеняцька (нині у межах Підкамінської селищної територіальної громади Золочівського району Львівської області) з 8 по 19 червня 2026 року. >>