Додай історії. За п'ять років люди з усього світу опрацювали понад 8500 статей про Україну у Вікіпедії
У квітні відбувається шостий «Місяць культурної дипломатії України у Вікіпедії». >>
Похорон Євгена Пронюка відбудеться 23 серпня.
Автор самвидаву «Український вісник» та перший голова Всеукраїнського товариства політв’язнів і репресованих Євген Пронюк пішов з життя у віці 86 років.
Як інформує УМ, про це повідомив журналіст та політичний діяч Олесь Шевченко у Фейсбуці.
«Покинув нас назовсім наш колега, перший голова Всеукраїнського товариства політв’язнів та репресованих, багатолітній в’язень кучинського сумновідомого лагера 36, філософ, член проводу Української Гельсінської Спілки, народний депутат України другого скликання, Герой України Євген Пронюк», — йдеться у дописі.
Євген Пранюк народився 26 вересня 1936 року в селі Хом’яківка. У 1962 році закінчив Київський університет ім. Тараса Шевченка, де навчався на філософському факультеті.
У 1972 році Пранюк разом з колегами видав спецвипуск самвидаву «Український вісник» — першого позацензурного літературно-публіцистичного і правозахисного журналу в Україні, заснованого В’ячеславом Чорноволом. На той час «Український вісник» був потужним засобом боротьби шістдесятників з тоталітарним режимом. Спецвипуск Пранюка був присвячений політарештам.
Його стаття «Стан і завдання Українського визвольного руху» для самвидаву вперше привернула до нього увагу КДБ. Тоді Пранюка намагалися звільнити з Інституту філософії АН УРСР.
У 1972 році звинувачений у проведенні антирадянської агітації й пропаганди, а в 1973 засуджений на 7 років таборів суворого режиму та 5 років заслання.
Після повернення в Київ взяв участь у створенні Української Гельсінської Спілки та ініціював заснування Всеукраїнського товариства політв’язнів та репресованих.
З 1994 року працював у Комітеті Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин.
Нагороджений медаллю Т. Шевченка «За віддану працю для добра всього українського народу та жертовний вклад на визволення України та підтримку свободи всім народам світу».
Як повідомляла УМ, Герой України Дмитро Павличко помер на 94 році життя.
У квітні відбувається шостий «Місяць культурної дипломатії України у Вікіпедії». >>
Політики, науковці та експерти попередньо вважають, що саме у Києві має бути створено Пантеон видатних українців, які спочили за кордоном. Героїв минулого (наразі у списку близько 200 прізвищ) планують перепоховати в одному місці. >>
«Мова про перепоховання на території України видатних українців, які спочили за кордоном. Справа непроста, тому що вони розкидані по всьому світу. Маємо розпочинати якомога швидше, адже повернення історичної пам’яті – це дуже важлива справа», – зазначив Буданов. >>
Члени експедиції обстежили територію, де за усними свідченнями мало знаходитись масове поховання, на місці якого встановлено хрест і таблиця зі списком. Втім, масового поховання жертв подій травня 1943 року не виявлено. >>
У Рівненської області в селі Угли Сарненської міської громади розпочалися пошукові роботи на місці ймовірного поховання мешканців села — українців і поляків, які загинули під час подій Другої світової війни. >>
В Україні, 10 березня, відзначають День Державного Гімну, якому виповнилося 161 рік після першого публічного виконання. >>