Акція «Вісла»: колектив УІНП вшанував пам’ять жертв
Під приводом боротьби з Українською повстанською армією польська комуністична влада депортувала українців із Лемківщини, Холмщини, Надсяння та Підляшшя до північних і західних регіонів Польщі. >>
Багаторічне господарювання московських попів у столичній лаврі потребує прискіпливої інвентарізації.
Стан понад 700 музейних об'єктів, які перебували в користуванні УПЦ МП має перевірити міжвідомча комісія, що працює на території Києво-Печерської лаври.
Як інформує УМ, про це 28 березня в ефірі загальнонаціонального телемарафону "Єдині новини" сказав міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко.
"Нам потрібно перевірити 700+ музейних об’єктів, які знаходилися в користуванні цієї митрополії, і перевірити стан печер. Я думаю, що найближчим часом ми зможемо оприлюднити цей результат", - сказав міністр.
Наразі, за його словами, з Лаври вивозяться побутові речі. Втім, зауважив Ткаченко, вони не можуть бути особистими речами, оскільки багато чого - це пожертви і куплено за пожертви парафіян.
"Той факт - і вони це демонструють, - що вони сприймають цю власність як свою, теж говорить про те, яке у них ставлення до своєї професії, свого покликання", - сказав міністр.
Він також наголосив, що ченці та священики, які перебувають на території Нижньої лаври, є громадянами України і повинні з повагою ставитися до законів нашої держави.
“Думаю, що в подальшому ті, хто знаходиться на території Нижньої лаври, мусять діяти з повагою до українських законів. Вони громадяни України. Зневажливе ставлення до українських законів, до точки зору громади, точки зору влади неприпустиме”, - зазначив Ткаченко.
Міністр культури зауважив, що потреба в діалозі між УПЦ МП та ПЦУ була давно. І держава намагалася сприяти, аби він відбувся навіть під час повномасштабного вторгнення. Утім, за його словами, після зустрічі представників двох церков у липні 2022 року в Софії Київській УПЦ МП заборонила такий діалог.
Крім того, як додав міністр, правоохоронці виявили серед окремих священнослужителів московського патріархату підтримку збройної агресії Росії проти України. "Фактично розділили себе між українським народом, який боронить свою державу і, власне, тією церквою, до якої вони належать і відмовлятися від коренів і зв'язків з якою не поспішають. Так, були певні заяви, але остаточно перервати зв'язок з московським патріархатом ніхто не наважився", - сказав Ткаченко.
Він наголосив, що повернення в державну власність Успенського собору та Трапезної церкви Києво-Печерської лаври відбувалося за законом.
"Припинився термін дії угоди щодо користування цими церквами з боку УПЦ МП, і держава перебрала управління ними на себе. Те саме має відбуватися на території Нижньої лаври. Держава є власником цих об’єктів. Держава згідно з угодою, яка була укладена за часів Януковича, направила попередження, що дія її припиняється. Зараз працює комісія, в тому числі з представниками правоохоронних органів щодо недотримання чи дотримання цієї угоди", - нагадав міністр.
Нагадаємо, що Національний заповідник «Києво-Печерська лавра» 10 березня направив Свято-Успенській Києво-Печерській лаврі (Чоловічому монастирю) УПЦ МП попередження про розірвання Договору №2 від 19 липня 2013 року про безоплатне користування релігійною організацією культовими будівлями та іншим майном на підставі виявлених Міжвідомчою робочою групою порушень умов договору. Згідно з ним, представники УПЦ МП мають залишити приміщення лаври до 29 березня.
Як повідомляла УМ, синод УПЦ МП на чолі з Онуфрієм вирішив не йти з Лаври.
Під приводом боротьби з Українською повстанською армією польська комуністична влада депортувала українців із Лемківщини, Холмщини, Надсяння та Підляшшя до північних і західних регіонів Польщі. >>
До кінця цього тижня, до 3 травня, у вестибюлі київської станції метро «Золоті ворота» можна роздивлятися фото і знайомитися з історіями героїв виставки «Життя після життя», присвяченої 40-м роковинам Чорнобильської катастрофи. >>
У ці дні, 108 років тому розпочалася одна з найуспішніших військових операцій Армії УНР — Кримський похід під командуванням полковника Петра Болбочана. Саме 24 квітня 1918 року українські загони зайняли Сімферопіль, а наступного дня – Бахчисарай. >>
На території колишніх сіл Острівки та Воля Островецька проведуть пошукові дослідження з метою виявлення останків селян, які трагічно загинули у серпні 1943 року. >>
Велика стіна Хотинської фортеці - однієї із найвідоміших в Україні оборонних споруд XIII—XVIII століть - частково обвалилася кілька днів тому. >>
У маєтку Донців-Захаржевських, що у Великому Бурлуці Куп’янського району, Григорій Сковорода створив чимало художніх і філософських творів. >>