Гетьманський Батурин відіграв значну роль в історії України XVII-XVIII ст. (facebook.com/getmanskastolitsya.zapovidnyk)
Саме у ці липневі дні, 272 роки тому гетьман Кирило Розумовський, усвідомлюючи роль і значення Батурина, повернув місту статус гетьманської столиці (24 липня 1750 року).
Як інформує Україна молода, про це нагадує Національний заповідник «Гетьманська столиця».
Гетьманський Батурин відіграв значну роль в історії України XVII-XVIII ст. Це місто, яке сформувало відомих українських гетьманів, борців за вільну і незалежну державу.
«Сьогодні Батурин є осередком вшанування українських гетьманів, які стверджували Україну-Гетьманщину і які передали свою любов до України наступним поколінням. Саме про це ми підготували для вас пізнавальну і захоплюючу відео-лекцію. Пізнавайте наших видатних гетьманичів Григорія Орлика та Андрія Розумовського», - йдеться у повідомленні заповідника.
В описі до відеолекції зазначається: «Сьогодні ми розповімо історію українців, які три століття тому всіма можливими засобами боролися за нашу незалежність. Це видатні сини гетьманів України, гетьманичі Григорій Орлик та Андрій Розумовський».
Авторами є Наталія Реброва, Наталія Дробязко, Альона Грабовець, Наталія Сушко.
Як повідомляла «УМ», у травні українці відзначають День пам'яті Пилипа Орлика - видатного українського державного, військового і політичного діяча, гетьмана України.
Упродовж кількох років повномасштабної російсько-української війни було надруковано документальні збірки серії видань «Спадок Гетьманщини» про міста Конотоп і Батурин за матеріалами Генерального опису Лівобережної України 1765—1769 років. >>
Минув ще один рік спротиву московським окупантам. Для мирного населення період сучасної російсько-української війни сповнений стражданнями, втратами рідних домівок, вимушеним переселенням. >>
Від автора
Восени 1964 року в СРСР сталася неординарна подія: жовтневий пленум ЦК КПРС, на якому найвідданіші й найвірніші соратники Микити Хрущова усунули його з найвищих посад — першого секретаря ЦК КПРС та голови Ради міністрів СРСР. >>
Волинські археологи представили неабиякий результат масштабних досліджень, проведених в історичному урочищі «Апостольщина» в межах території Окольного міста княжого Володимира. >>
У Новосибірську 4 січня 1938 року розстріляли 61-річного українського історика, професора мистецтвознавства, фахівця з рунічного письма всесвітнього рівня Миколу Омеляновича Макаренка. >>
Обробляючи власну ділянку, українець натрапив на унікальний артефакт, пов’язаний із добою Київської Русі та середньовіччям. >>
