Війна росії з Україною почалася 107 років тому
Перші кроки як агресор більшовицька Росія зробила не 7-го, а 11 листопада 1917 року. Через три дні після проголошення в Києві незалежної Української Народної Республіки, що сталося 8 листопада. >>
В описі під відео йдеться про те, що в дитячій бібліотеці «знайшли склад нацистської літератури». (Скріншот відео)
Російський пропагандистський ресурс РІА «Новості» поширив відео, на якому з дитячої бібліотеки вилучають «літературу нацистського змісту».
Як інформує Україна молода, пропагандистський ролик було знято в Центральній дитячій бібліотеці «Мальвіна», що в окупованому Мелітополі.
Це підтвердили і працівники самої бібліотеки «Мальвіна» на своїй сторінці у Facebook, які розкритикували дії окупантів і колаборантів. За їхніми даними, на відео прислужує ворогу ексдиректор спортшколи №1 Андрій Бойка, який проголосив себе «керівником департаменту культури і спорту» в Мелітополі.
В описі під відео йдеться про те, що в дитячій бібліотеці «знайшли склад нацистської літератури».
Уявляєте? В бібліотеці знайшли книжки! Цікаво, що, на думку російських пропагандистів, мало бути в бібліотеці? І що ж вони мають на увазі під «нацистською літературою»? Виявляється, це книжки з історії України, зокрема, про Голодомор, та видання патріотичного змісту.
Серед «арештованих» книг на відео бачимо:
чотиритомник матеріалів комісії Мейса, «Жнива скорботи» Роберта Конквеста,
«Як нас морили голодом» Володимира Сергійчука,
«Свічу пам’яті» Валентини Борисенко,
«Голодомор в Донбасі 1932-1933» Станіслава Блєднова,
«Спротив геноциду», «Український голокост 1932-1933. Свідчення тих, хто вижив»,
«Сталінсько-гітлерівський геноцид українського народу: факти і наслідки» Федора Моргуна.
Також під заборону окупантів потрапили книжки про репресії та історію українського опору «Рубали ліс» Лариси Крушельницької, «Усна історія російсько-української війни 2014-2016», «Шлях українського воїна», «Майдан. Пряма мова».
До переліку потрапили навіть художні твори «Чорний ворон» Василя Шкляра та «Червнева злива» Тимофія Гавриліва. Втім, це далеко не повний список вилучених видань, а лише ті, що вдалося розгледіти на відео.
Цю літературу пропагандист Бойка називає творами «псевдоісторичного спрямування». Їх будуть «спрямовувати на вивчення», а потім «архівувати та складувати в окремому приміщенні».
Про рівень людей, які займатимуться експертним «вивченням» книжок, свідчить репліка пані з того ж таки відео: «Це переписана історія з подачі Інституту національної пам’яті, який був створений при Порошенку».
Тоді як УІНП, нагадаємо, створили в 2006 році за Президента Віктора Ющенка, а в 2014-му його реорганізували.
Бібліотека, про яку йдеться, наразі не працює. Бо загарбники і колаборанти називають її «покинутою». І щоб потрапити в середину, їм довелося її «вскрить», але потім чоловік на відео виправив свою обмовку на «відкрити».
Проте сторінка «Зовнішнє посилання бібліотеки» в соцмережах діє і наповнюється постами патріотичного змісту. Дякуємо, колеги, за сміливість і небайдужість! Разом переможемо!
Як повідомляла "УМ", в Україні із публічних бібліотек планують вилучити пропагандистські книжки, зокрема російську класику. За попередніми оцінками директорки Українського інституту книги Олександри Коваль, їхня кількість може сягати 100 млн примірників, – приблизно половину від усіх книг у бібліотеках.
Перші кроки як агресор більшовицька Росія зробила не 7-го, а 11 листопада 1917 року. Через три дні після проголошення в Києві незалежної Української Народної Республіки, що сталося 8 листопада. >>
Яскравій українській зірці тележурналістики, народному депутатові України І-го скликання (1962-1992) Вадиму Бойку - 5 листопада виповнилося б 62 роки. >>
4 листопада 1885 р. в с. Георгіївці (тепер Мар’їнської міської громади Покровського р-ну Донецької обл.) народився Михайло МАЛАШКО, член Центральної Ради, заступник комісара Донецького басейну від УЦР, отаман Вільного козацтва Луганська (1917 – 1918), отаман куреня Донецького кряжу (1918 – 1919). >>
Перший пам'ятник Гетьману Павлу Скоропадському встановлено у США цими днями. Пам’ять про історичного діяча вшанували на українському кладовищі Баунд-Брук у штаті Нью-Джерсі. >>
Під завершення цьогорічного сезону археологічних розкопок біля знаменитого Більського городища неподалік селища Котельва Полтавської області сталася сенсація: було знайдено уламок античної амфори IV століття до нашої ери з рідкісним клеймом майстра. >>
У Львові 1 листопада 1944 р. помер Андрей Шептицький, митрополит Галицький та архієпископ Львівський, предстоятель Української греко-католицької церкви. >>