Символ нашої Незалежності. Київський Майдан в історії України
Один з перших києвознавців Микола Закревський, який 1868 року видав друком двотомне «Опісаніє Києва», засвідчує, що у 1794 році на Хрещатику не було жодного будинку. >>
Демонтований герб СРСР планують зберігати в запасниках Національного музею історії України у Другій світовій війні. (facebook.com/warmuseum.kiev.ua)
Голова Українського інституту національної пам'яті Антон Дробович вважає, що після демонтажу герба СРСР з пам'ятника «Батьківщина-мати» у Києві потрібно його передати до Музею пропаганди.
Як інформує Україна молода, про це він сказав в інтерв'ю агенції "Інтерфакс-Україна".
"Щодо самого радянського герба, то його після демонтажу необхідно передати в музей, а не знищувати чи переплавляти. Дуже важливо його зберегти, щоб потім експонувати в Музеї пропаганди, якщо він буде створений, чи просто зберігати в запасниках Національного музею історії України у Другій світовій війні", - зазначив голова УІНП.
На думку пана Дробовича, "цю ганьбу потрібно прибрати якомога швидше", як і серпи та молоти на розташованому неподалік від монумента мосту Патона.

"Насправді питання зрушило з місця, але в "підводній частині цього айсберга". На сьогодні повністю з'ясована процедура, відомі етапи, орієнтовно можна говорити про бюджет для цих робіт, навіть уже знайшлися люди, які готові були профінансувати все це, а йдеться про декілька мільйонів гривень", - розповів історик.
І додав, що перед тим як розпочинати самі роботи, необхідно створити проект демонтажу, пройти державну експертизу, підготувати робочу документацію. Також для старту потрібен дозвіл Міністерства культури та інформаційної політики, а ще краще – розпорядження Кабінету міністрів.
"Прикро, що коли ми вже були на стадії переговорів з урядом про це все, то вдарив коронавірус – стало сутужно з ресурсами у меценатів. А щойно країна почала оговтуватися від пандемії – почалася повномасштабна війна з Росією. Та я думаю, що коли стабілізується ситуація на фронті, чи поженемо ворога на їх територію, ми повернемося до цього питання", - додав він.
За словами Дробовича, найбільш простим, безпечним та дешевим шляхом демонтажу може бути посекційне зрізання пластин герба та подальше наварювання чистого фону.
"Навіть цех заводу, де вироблялися ці листи, ще працює і навіть виробляє сталь тієї ж марки... Таким чином щит стане чистим. А от що робити далі – це наступне питання: додавати якісь елементи на щит, чи транслювати на нього проекції лазерним променем знизу і змінювати їхню тематику, чи ще якийсь інший підхід", - зазначив голова Інституту нацпам'яті.
Він також наголосив, що хоча "Батьківщина-мати" і не подобається багатьом, вона сама по собі є унікальною інженерною спорудою та однією з "візитних карток" України, у зв'язку з чим цей проект варто виносити на міжнародний мистецький конкурс.
Як повідомляла «УМ», нещодавно у Києві демонтували Центральний монумент робітників у композиції Арки дружби народів.
Також Київрада планує демонтувати десятки пам’ятників, дошок і знаків, включно з пам’ятником радянському генералу Ватутіну.
Один з перших києвознавців Микола Закревський, який 1868 року видав друком двотомне «Опісаніє Києва», засвідчує, що у 1794 році на Хрещатику не було жодного будинку. >>
У квітні 2010 року в Українському домі відкрили виставку, яка мала вигляд історичної експозиції, але працювала як політична міна сповільненої дії. >>
Наш абсолютний здобуток, наша перемога, яка житиме у віках, — це здобуття державної незалежності. >>
Тепер Гута Пеняцька знаходиться у Підкамінській громаді колишнього Бродівського, а тепер Золочівського району на Львівщині. >>
Граф, який став українським священником. Чернець, який умів заробляти великі гроші, але майже все віддавав українцям. Людина в інвалідному візку, яка не боялася перечити ані Гітлеру, ані Сталіну. >>
Комітет всесвітньої спадщини ЮНЕСКО попереджає, що об’єкт «перебуває під загрозою внаслідок значної втрати справжності та цілісності, викликаної новим будівництвом та пов’язаними з ним масштабними археологічними розкопками». >>