Голова Українського інституту національної пам’яті Антон Дробович прокоментував скандальну «апеляцію до історії» у виступі президента Росії Володимира Путіна 21 лютого та зауважив, що йдеться про намагання в черговий раз розпалити конфлікт довкола історичних тем.
Він вважає такі вислови наслідком незасудження злочинів комуністичного режиму на міжнародному рівні.
Як інформує Україна молода, про це Антон Дробович заявив на брифінгу, передає УІНП у вівторок, 22 лютого.
Тема брифінгу: “Реалізація в Україні законодавства про засудження нацистського та комуністичного тоталітарних режимів”
Історик зауважив, що такий сентимент до радянського комунізму, який ми бачимо в головах деяких російських чиновників, великою мірою пов’язаний з тим, що комуністичний тоталітарний режим не був засуджений свого часу на світовому рівні.
«Є декілька резолюцій, які засуджують злочини нацизму на рівні Генасамблеї ООН, і немає жодного такого документу щодо комуністичного тоталітарного режиму”, - наголосив пан Дробович.
Голова УІНП наголосив, що Україна незмінно й послідовно засуджує націонал-соціалістичний (нацистський) і комуністичний тоталітарні режими.
«Є окремий закон, ухвалений в 2015 році, його конституційність підтверджена Конституційним судом, і він ефективно діє. І Україна не змінюватиме підходів до опрацювання минулого. Історична правда, повага до людської гідності і прав людини — такі є наші принципи в оцінках комуністичного і нацистського тоталітарних режимів», - зауважив голова Українського інституту національної пам’яті.
Він також акцентував, що є декілька резолюцій, які засуджують нацизм і злочини нацизму на рівні Генасамблеї ООН, і жодного подібного документа щодо комуністичного тоталітарного режиму.
«По всьому світу, особливо у Східній Європі, все частіше ставиться питання про необхідність такого засудження на рівні ООН. Ми зі свого боку теж працюємо з фахівцями щодо цього. І звісно звернемося до МЗС щодо роботи в такому ключі, щоб ці злочини визнати і засудити на рівні міжнародної спільноти. Тому що незасуджені злочини повторюються, що ми зараз і бачимо», наголосив пан Антон Дробович.
«Учора наші російські сусіди пригрозили навчити нас декомунізації. Вочевидь, на танках. Ми не потребуємо такої допомоги. Радимо почати з пам’ятників Дзержинському та іншим чекістам у Російській Федерації, осмислення досвіду, звільнення незаконно засуджених політичних в’язнів, зокрема, Юрія Дмітрієва»,- наголосив пан Антон.
На його думку перевага України якраз в тому, що в нас є достатньо просторів для діалогу, дискусій і комунікації щодо складних тем.
«У нас немає цензури. У нас держава нікого не називає «іноземними агентами». У нас нема законів, які забороняють наукову дискусію щодо історичної спадщини», – наголосив голова Українського інституту національної пам’яті.
Брифінг відбувся в рамках платформи #UAРазом для українських та іноземних ЗМІ, яку запустили Міністерство культури та інформаційної політики, інформаційне агентство "Укрінформ" і Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки.
Як раніше інформувала «УМ», президент РФ Володимир Путін заявив, що Україну в нинішніх кордонах створило керівництво СРСР і тому її можна назвати «Україна імені Володимира Ілліча Леніна».
Упродовж кількох років повномасштабної російсько-української війни було надруковано документальні збірки серії видань «Спадок Гетьманщини» про міста Конотоп і Батурин за матеріалами Генерального опису Лівобережної України 1765—1769 років. >>
Минув ще один рік спротиву московським окупантам. Для мирного населення період сучасної російсько-української війни сповнений стражданнями, втратами рідних домівок, вимушеним переселенням. >>
Від автора
Восени 1964 року в СРСР сталася неординарна подія: жовтневий пленум ЦК КПРС, на якому найвідданіші й найвірніші соратники Микити Хрущова усунули його з найвищих посад — першого секретаря ЦК КПРС та голови Ради міністрів СРСР. >>
Волинські археологи представили неабиякий результат масштабних досліджень, проведених в історичному урочищі «Апостольщина» в межах території Окольного міста княжого Володимира. >>
У Новосибірську 4 січня 1938 року розстріляли 61-річного українського історика, професора мистецтвознавства, фахівця з рунічного письма всесвітнього рівня Миколу Омеляновича Макаренка. >>