Терор і жорстокість є ментальністю московії. Приклади з історії України
Війна московії проти українського народу триває, відколи існує український народ і його сусід — народ дикої московії. >>
Кликунів двоє — скульптура одна. Однак, імена їм ще не придумали (Фото Суспільне:)
Нову скульптуру двох кликунів встановили у центральному парку культури та відпочинку імені Лесі Українки у Луцьку.
Як інформує Україна молода, про це розповіла начальниця управління туризму та промоції Луцької міської ради Катерина Теліпська у коментарі Суспільному.
Кликунів розмістили на сходинках, що ведуть до центрального пляжу міста.
"Скульптура одна, а кликунів двоє. Такий був композиційний задум авторки – львівської майстрині Ніки Музичко, яка їх виготовила", – зауважила пані Теліпська.
Імена кликунам ще не дали. В управлінні туризму та промоції міста хочуть залучити до цього лучан. Оголосять результати вибору імен 6 березня, коли у Луцьку відзначатимуть день кликуна, додала КатеринаТеліпська.

На виготовлення двох кликунів, за словами начальниці міського управління туризму та промоції, витратили майже 50 тисяч гривень.
Кликун – один із головних давніх символів Луцька. В епоху Середньовіччя він повідомляв населенню найрізноманітнішу інформацію: від вшанування полководців до виклику громадян до суду.
У Луцьку ж кликуни, крім того, стояли на нічній варті в замку та "кликали" – постійно перегукувалися, а в разі пожежі чи нападу ворогів били на сполох. Саме ритуал "кликання" обумовив появу місцевої назви – кликун.
Скульптури кликунів почали встановлювати у Луцьку в 2014 році. Тоді оголосили конкурс на виготовлення серії скульптур.
Як повідомляла УМ, добре знана українська кравчиня і вишивальниця Арсенія Кісилинчук творить дивовижні скільптури зі шкіри.
Її роботи високо оцінили письменники, лауреати Шевченківської премії Роман Іваничук, Степан Пушик, народний артист України Дмитро Гнатюк.
Війна московії проти українського народу триває, відколи існує український народ і його сусід — народ дикої московії. >>
Український інститут національної пам'яті (УІНП) впродовж 2025 року реабілітував 560 осіб, які були репресовані комуністичним режимом. >>
У Харкові навесні 1934-го чекісти заарештували Степана Ярославенка. В на той час 41-шу річницю педагог втратив професорську посаду в інституті, а згодом опинився на Соловках — у тюрмі ГУГБ НКВД (я свідомо не перекладаю абревіатури репресивних органів, запроваджених окупаційним московським режимом). >>
У Берлінському бункері історій 24 лютого в четверту річницю повномасштабного вторгнення росії в Україну відкриють «Музей України». >>
Кабмін вилучив із Державного реєстру нерухомих пам'яток України "Пам'ятне місце, де відбувалася Переяславська рада", розташоване у місті Переяслав на Київщині >>
Чотири роки тому ти посунув підпорядковану тобі орду на територію «нацистської України» (тут і далі наводимо твою «речуху»), аби повернути її в лоно «матінки росії» і відновити тим самим «історичну справедливість». >>