У Конотопі презентували книгу «Василь Різниченко. Нариси з історії Чернігово-Сіверщини»
Немов потаємні струни, що тягнуться крізь віки, історія рідного краю відлунює в серці кожного з нас. >>
Хата-гражда на території Львівського скансену знищена повністю, вціліла лише часина паркану. (lvivskansen.org)
Пожежа вщент знищила гуцульську хату-гражду XIX століття на території Музею народної архітектури та побуту у Львові імені Климентія Шептицького в ніч на неділю.
Окрім гражди, привезеної з відомого села Криворівня на Прикарпатті, вогонь знищив ще 200 унікальних музейних експонатів.
Як повідомляє Україна молода, про це інформує Львівський скансен у соцмережах в неділю.
«Дорогі друзі, у нашому Музеї сьогодні сталася біда – у секторі Гуцульщина згоріла ґражда.
6 лютого близько 2-ї години ночі до пожежної служби поступив сигнал від мешканців прилеглого району про вогонь на території Музею. О 2.20 пожежна бригада міста уже була на місці. На жаль, вогонь дуже швидко знищив будівлю, адже вона була повністю дерев’яна. Разом із нею згоріло близько 200 експонатів», - йдеться у повідомленні.
Зазначається, що постраждалих унаслідок пожежі немає. Всі обставини події зараз з’ясовують фахові служби.
Заступник мера Львова Андрій Москаленко повідомив місцевим ЗМІ, що сама хата-гражда знищена повністю, вціліла лише часина паркану.
Працівники музею повідомили, що останній обхід охорони був о 23:30, нічого підозрілого співробітники не помітили.
Зазначимо, що центральний експонат музею - гуцульська хата-ґражда середини ХІХ століття була перевезена до Львівського скансену з села Криворівня Верховинського району Івано-Франківської області у 1970 році.
Це етнографічне село відоме завдяки «Тіням забутих предків» Михайла Коцюбинського і однойменному фільму Параджанова, знятого за твором.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Криворівня - музею рівня
ДОВІДКА «УМ»
«Ґражда» (замкнутий двір) з присілку Багни, села Криворівня. Збудована в середині ХІХ ст.
Житло виглядає як маленька фортеця – високий зруб захищає хату і подвір’я від сильних вітрів, хижого звіра або й непроханого гостя. В горах, де хати були на значній відстані одна від одної, у такій садибі було затишніше.
Хата має дві кімнати, розділені сіньми: ліва була робочою, а права – святкова. При правій кімнаті – комора, в якій складали кращий одяг, сукно, вовну, скриню з жіночим вбранням. З двох сторін хата має хліви(«притули»), в яких тримали овець. Вони утеплювали житло, захищали його від холодних вітрів.
Гуцули були вправними майстрами – вінці зрубу припасовані так добре, що ущільнення мохом вже не потребували. Всередині стіни рівненько оброблені рубанком і відшліфовані до блиску, такі ж сволок, гряди і гладкі підлоги. Всі хатні меблі, посуд, найпростіші ужиткові речі: коновка, масничка чи сідло прикрашені різьбою, випалюванням чи іншим декором.
Непростим було перевезення цієї споруди до музею – будівельникам довелось зробити кілька величезних саней, щоб стягнути масивні вінці її зрубу до дороги, до машин-лісовозів.
Немов потаємні струни, що тягнуться крізь віки, історія рідного краю відлунює в серці кожного з нас. >>
6 листопада 1994 року в родинному селі гетьмана України Івана Мазепи — Мазепинцях Білоцерківського району на Київщині з моєї ініціативи і під моїм керівництвом >>
Москва дуже боялася розголосу про свій страхітливий злочин у 1932—1933 роках — убивство українців голодом. >>
На острові Тайвань люди почали навмисно видаляти собі здорові зуби 4800 років тому. Звичай міг походити з півдня Китаю. Ймовірно, ця практика припинилася лише у XX столітті. >>
На продаж у Парижі виставлять листи та інші речі, які належали президенту Франції 1959–1969 років Шарлю де Голлю.. >>
Документальна стрічка «Новоприбулі | Newcomers» виходить в Канаді 16 листопада. >>