Додай історії. За п'ять років люди з усього світу опрацювали понад 8500 статей про Україну у Вікіпедії
У квітні відбувається шостий «Місяць культурної дипломатії України у Вікіпедії». >>
Хата-гражда на території Львівського скансену знищена повністю, вціліла лише часина паркану. (lvivskansen.org)
Пожежа вщент знищила гуцульську хату-гражду XIX століття на території Музею народної архітектури та побуту у Львові імені Климентія Шептицького в ніч на неділю.
Окрім гражди, привезеної з відомого села Криворівня на Прикарпатті, вогонь знищив ще 200 унікальних музейних експонатів.
Як повідомляє Україна молода, про це інформує Львівський скансен у соцмережах в неділю.
«Дорогі друзі, у нашому Музеї сьогодні сталася біда – у секторі Гуцульщина згоріла ґражда.
6 лютого близько 2-ї години ночі до пожежної служби поступив сигнал від мешканців прилеглого району про вогонь на території Музею. О 2.20 пожежна бригада міста уже була на місці. На жаль, вогонь дуже швидко знищив будівлю, адже вона була повністю дерев’яна. Разом із нею згоріло близько 200 експонатів», - йдеться у повідомленні.
Зазначається, що постраждалих унаслідок пожежі немає. Всі обставини події зараз з’ясовують фахові служби.

Заступник мера Львова Андрій Москаленко повідомив місцевим ЗМІ, що сама хата-гражда знищена повністю, вціліла лише часина паркану.
Працівники музею повідомили, що останній обхід охорони був о 23:30, нічого підозрілого співробітники не помітили.
Зазначимо, що центральний експонат музею - гуцульська хата-ґражда середини ХІХ століття була перевезена до Львівського скансену з села Криворівня Верховинського району Івано-Франківської області у 1970 році.
Це етнографічне село відоме завдяки «Тіням забутих предків» Михайла Коцюбинського і однойменному фільму Параджанова, знятого за твором.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Криворівня - музею рівня

ДОВІДКА «УМ»
«Ґражда» (замкнутий двір) з присілку Багни, села Криворівня. Збудована в середині ХІХ ст.
Житло виглядає як маленька фортеця – високий зруб захищає хату і подвір’я від сильних вітрів, хижого звіра або й непроханого гостя. В горах, де хати були на значній відстані одна від одної, у такій садибі було затишніше.
Хата має дві кімнати, розділені сіньми: ліва була робочою, а права – святкова. При правій кімнаті – комора, в якій складали кращий одяг, сукно, вовну, скриню з жіночим вбранням. З двох сторін хата має хліви(«притули»), в яких тримали овець. Вони утеплювали житло, захищали його від холодних вітрів.
Гуцули були вправними майстрами – вінці зрубу припасовані так добре, що ущільнення мохом вже не потребували. Всередині стіни рівненько оброблені рубанком і відшліфовані до блиску, такі ж сволок, гряди і гладкі підлоги. Всі хатні меблі, посуд, найпростіші ужиткові речі: коновка, масничка чи сідло прикрашені різьбою, випалюванням чи іншим декором.
Непростим було перевезення цієї споруди до музею – будівельникам довелось зробити кілька величезних саней, щоб стягнути масивні вінці її зрубу до дороги, до машин-лісовозів.
У квітні відбувається шостий «Місяць культурної дипломатії України у Вікіпедії». >>
Політики, науковці та експерти попередньо вважають, що саме у Києві має бути створено Пантеон видатних українців, які спочили за кордоном. Героїв минулого (наразі у списку близько 200 прізвищ) планують перепоховати в одному місці. >>
«Мова про перепоховання на території України видатних українців, які спочили за кордоном. Справа непроста, тому що вони розкидані по всьому світу. Маємо розпочинати якомога швидше, адже повернення історичної пам’яті – це дуже важлива справа», – зазначив Буданов. >>
Саме 28 березня 2022 року — чотири роки тому було офіційно оголошено про звільнення міста Ірпінь поблизу столиці. Це день однієї з найбільших перемог в рамках битви за Київ >>
Члени експедиції обстежили територію, де за усними свідченнями мало знаходитись масове поховання, на місці якого встановлено хрест і таблиця зі списком. Втім, масового поховання жертв подій травня 1943 року не виявлено. >>
Павло Чубинський — автор вірша «Ще не вмерла України ні слава, ні воля», який став славнем нашої держави, офіційним гімном. >>