У музеї Львова згоріла хата-гражда ХІХ ст з Криворівні, фото

15:57, 06.02.2022
У музеї Львова згоріла хата-гражда ХІХ ст з Криворівні, фото

Хата-гражда на території Львівського скансену знищена повністю, вціліла лише часина паркану. (lvivskansen.org)

Пожежа вщент знищила гуцульську хату-гражду XIX століття на території Музею народної архітектури та побуту у Львові імені Климентія Шептицького в ніч на неділю.

 

Окрім гражди, привезеної з відомого села Криворівня на Прикарпатті, вогонь знищив ще 200 унікальних музейних експонатів.

 

Як повідомляє Україна молода, про це інформує Львівський скансен у соцмережах в неділю.

 

«Дорогі друзі, у нашому Музеї сьогодні сталася біда – у секторі Гуцульщина згоріла ґражда.

 

6 лютого близько 2-ї години ночі до пожежної служби поступив сигнал від мешканців прилеглого району про вогонь на території Музею. О 2.20 пожежна бригада міста уже була на місці. На жаль, вогонь дуже швидко знищив будівлю, адже вона була повністю дерев’яна. Разом із нею згоріло близько 200 експонатів», - йдеться у повідомленні.

 

Зазначається, що постраждалих унаслідок пожежі немає. Всі обставини події зараз з’ясовують фахові служби.   

 

 

Заступник мера Львова Андрій Москаленко повідомив місцевим ЗМІ, що сама хата-гражда знищена повністю, вціліла лише часина паркану.

 

Працівники музею повідомили, що останній обхід охорони був о 23:30, нічого підозрілого співробітники не помітили.

 

Зазначимо, що центральний експонат музею - гуцульська хата-ґражда середини ХІХ століття була перевезена до Львівського скансену з села Криворівня Верховинського району Івано-Франківської області у 1970 році.

 

Це етнографічне село відоме завдяки «Тіням забутих предків» Михайла Коцюбинського і однойменному фільму Параджанова, знятого за твором.

 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Криворівня - музею рівня

 

 

ДОВІДКА «УМ»

 

«Ґражда» (замкнутий двір) з присілку Багни, села Криворівня. Збудована в середині ХІХ ст.

 

Житло виглядає як маленька фортеця – високий зруб захищає хату і подвір’я від сильних вітрів, хижого звіра або й непроханого гостя. В горах, де хати були на значній відстані одна від одної, у такій садибі було затишніше.

 

Хата має дві кімнати, розділені сіньми: ліва була робочою, а права – святкова. При правій кімнаті – комора, в якій складали кращий одяг, сукно, вовну, скриню з жіночим вбранням. З двох сторін хата має хліви(«притули»), в яких тримали овець. Вони утеплювали житло, захищали його від холодних вітрів.

 

Гуцули були вправними майстрами – вінці зрубу припасовані так добре, що ущільнення мохом вже не потребували. Всередині стіни рівненько оброблені рубанком і відшліфовані до блиску, такі ж сволок, гряди і гладкі підлоги. Всі хатні меблі, посуд, найпростіші ужиткові речі: коновка, масничка чи сідло прикрашені різьбою, випалюванням чи іншим декором.

 

Непростим було перевезення цієї споруди до музею – будівельникам довелось зробити кілька величезних саней, щоб стягнути масивні вінці її зрубу до дороги, до машин-лісовозів.