Холодний Яр як місце сили. Пам’ять, що стає дорогою до майбутнього
Є місця, де історія присутня фізично — у ландшафті, у деревах, у дорогах, у могилах, у голосах людей, які приїздять уклонитися тим, хто не скорився. >>
Пам’ятник митрополиту Щербацькому освятив архієпископ Вишгородський Агапіт. (Фото ПЦУ)
Пам’ятник видатному історичному діячеві і непересічній особистості ХVІІІ століття - митрополиту Київському і Галицькому Тимофію (Щербацькому) урочисто відкрили у селі Щербанівка Обухівського району Київської області на свято Маковія у суботу.
Як повідомляє Україна молода, про це інформують ГО «Народний музей України», Свято-Михайлівський Золотоверхий монастир ПЦУ та інші.
Зазначається, що пам’ятник освятив намісник Свято-Михайлівського Золотоверхого монастиря архієпископ Вишгородський Агапіт на запрошення ГО «Народний музей України» та з благословення Предстоятеля ПЦУ Епіфанія.
«Після офіційного відкриття, Преосвященнійший владика у співслужінні духовентва Київської єпархії звершив чин освячення пам’ятника, а також звернувся до присутніх з привітальним словом», - повідомляють у монастирі.
.jpg)
Ініціатива встановити пам’ятник митрополитові, який засвідчив би повагу нащадків до цієї особистості, належить жителям Обухівського району.
Пам’ятник створив скульптор Михайло Горловий, який є земляком неперсічного релігійного діяча.
На відкриття прийшло чимало гостей Співав народний артист України Тарас Компаніченко.

Громадський діяч, історик Ростислав Мартинюк написав з місця події у соцмережах, що скульптура відкрита на межі старої Гетьманщини та Речі Посполитої.
За його словами, митрополита Щербицького ненавиділа Москва «за реабілітацію вже підупалої в імперському стійлі Київської митрополії та його зв'язки з самостійницькими колами молодого Гетьмана Кирила Розумовського».
І додає: «Митрополита, який став обличчям мутного й непоживного для сучасної концепції України періоду "Малоросійської Духовної Імперії" - явища наскільки містичного, настільки й вражаючого своїми плодами поширення християнства на Сибір, у країни Ідель Уралу і навіть Китай. Власне дистанція української нації з такими постатями 18 століття справді океанічна. Щербацький воістину істукан з острова Пасхи, риси якого жодним чином не промовляють до "прибульців" - українців 21 століття».
ДОВІДКА «УМ»
Тимофій Щербацький (1698-1767) – релігійний діяч. Родом із Трипілля на Київщині.
Митрополит Київський і Галицький (1748-1757). Був ігуменом Мгарського, Видубицького, Києво-Михайлівського та архімандритом Києво-Печерського монастирів.
Відомий як учасник обрання 22 лютого 1750 року в Глухові гетьманом Лівобережної України Кирила Розумовського.
Продовжив і завершив будівельні справи Рафаїла Заборовського: перебудову Софійської дзвіниці, добудову Будинку митрополита, при якому завів сади, створення іконостаса з розкішними царськими вратами.
Також було зведено величезний будинок чернечих келій, в якому пізніше розмістилася Бурса. Збагатив кафедральну ризницю начинням, прикрасив намісні ікони Софії срібними позолоченими окладами, переважно за власний кошт.
Бажаючи заснувати окрему друкарню Київської митрополії, увійшов у конфлікт із Печерською лаврою.
Є місця, де історія присутня фізично — у ландшафті, у деревах, у дорогах, у могилах, у голосах людей, які приїздять уклонитися тим, хто не скорився. >>
Народний депутат, історик, ексголова УІНП Володимир В'ятрович обурений інформацію польських медіа про нібито пропозицію української сторони змінити назву підрозділу Сил спеціальних операцій. >>
Роблячи такі фотографії, воїни намагаються показати всьому світу, і нашим громадянам, що війна може мати різні барви. >>
Спільні українсько-польські пошукові дослідження проведуть на території колишнього села Гута Пеняцька (нині у межах Підкамінської селищної територіальної громади Золочівського району Львівської області) з 8 по 19 червня 2026 року. >>
У ХХ столітті українці пережили майже все, що може випасти на долю народу: розпад імперій, революції, голод, окупації, війни, терор і десятки років бездержавності. >>
У всі часи існування імперії зла міф про так звану велику російську культуру використовувався, і треба зазначити, небезуспішно, як один із засобів експансії агресивного повзучого, як гадина, «рускава міра». >>