Український національний пантеон розмістять у «Києво-Печерській лаврі»
Для Українського національного пантеону Кабінет міністрів визначив місце – його планують побудувати на території Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» в Києві. >>
Під час презентації збірника документів та матеріалів «Чорні дошки України. Чернігівська область» (Фото Аріни ОРЄХОВОЇ)
Презентація збірника документів та матеріалів «Чорні дошки України. Чернігівська область», присвяченого дослідженню історії Голодомору відбулася у стінах київського Будинку профспілок.
Вихід книги збігся в часі з сотими роковинами від початку голоду 1921-1932 років, а також із 89 роковинами від підписання закону «Про п’ять колосків», що дав старт організації Голодомору комуністичним режимом.
У презентації взяли участь Євген Драп’ятий, заступник Голови Федерації профспілок України, Андрій Загорулько, заступник генерального директора Національного музею Голодомору-геноциду, Світлана Маркова, директорка інституту дослідження Голодомору, Ярослав Файзулін, начальник управління наукового забезпечення політики національної пам’яті Українського інституту національної пам'яті, та Юрій Баланюк, представник Всеукраїнської правозахисної організації «Меморіал» імені Василя Стуса.
Зокрема, Євген Драп’ятий наголосив: «Ми зобов’язані перед жертвами Голодомору зібрати правду про ті події. Якщо зараз ми не викриватимемо ту брехню, не встановлюватимемо справедливість, то в сучасності люди вважатимуть, що все це надумано. Молодь треба виховувати в дусі правдивої історії».
За його словами, наразі готується меморандум між Федерацією профспілок України та Національним музеєм Голодомору-геноциду щодо спільної роботи над розкриттям злочинів тоталітарного режиму.
Продовжила Світлана Маркова: «Фахівці нашого Інституту з 2018 року здійснили опрацювання 1010 справ документів про Голодомор-геноцид. У 2021 році опрацювали понад 5 тисяч аркушів архівних справ про масовий штучний голод 1921-1923 років. Наразі готується збірка «"Чорні дошки" України. Харківська область». Робота вже розпочалася».
Як вказує пані Маркова, невдовзі світ побачить монографія, присвячена дослідженню масових штучних голодів, яка міститиме в собі 5 тисяч документів. Також 30 вересня відбудеться наукова конференція, присвячена темі масових штучних голодів.
Наступним слово взяв Ярослав Файзулін: «Праця без перебільшень фундаментальна, у ній вміщено загалом 660 документів, які ілюструють, що відбувалося на території України».
Підсумував Юрій Баланюк: «Цей злочин проти українського народу потребує колосального дослідження, отже працювати в цьому напрямку треба більше. «Чорні дошки» - це інструмент організації штучного голоду, який є методом окупації. Цей метод використовували, бо українці чинили значний опір. Основним джерелом спротиву було українське селянство. Тому це був метод окупаційної політики крізь призму вбивства та злочину».
У цьому збірнику вперше оприлюднюється двадцять вісім кольорових картосхем, підготовлених науковцями Інституту дослідження Голодомору Національного музею Голодомору-геноциду. За одиницю презентації обрали район із зазначеними сільрадами та їхніми центрами, що дозволило локально відстежити динаміку та закономірності. Разом із тим, робота дозволяє глобального поглянути на проблему Голодомору.
Основа досліджень – архівні матеріали та регіональна преса 1931-1934 років. У результаті дослідники підтвердили системне застосування репресії занесення на «чорну дошку», уточнили та збільшили кількість репресованих об’єктів. У деяких випадках кінцева сума була більше за початкову втричі.
Аріна ОРЄХОВА
Як повідомляла УМ, Україна прирівнює заперечення Росією Голодомору-геноциду до його організації.
Третій президент України Віктор Ющенко закликав «ретельно віднайти і зберегти знання про кожну жертву Великого голоду».
Для Українського національного пантеону Кабінет міністрів визначив місце – його планують побудувати на території Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» в Києві. >>
За результатами дослідження, проведеного цим генеалогічним товариством, в Україні зникають прізвища, які століттями ідентифікували цілі роди. >>
На території Києво-Печерської лаври у День Конституції України встановили погруддя Івана Мазепи. >>
Історичний момент проголошення Акту відновлення Української держави 30 червня 1941 року відтворили через 85 років на площі Ринок у Львові. >>
Після тривалої, копіткої реставрації дослідники презентували унікальні деталі жіночого костюму — головний убір та пояс, які датуються останньою чвертю VI ст. до н.е. >>
Археологи в Іспанії виявили римське святилище, вирізьблене в стіні карʼєру наприкінці II століття нашої ери. Його присвятили Міневрі – богині мудрості, війни та ремесел. >>