Під Львовом знайшли меч-гладіус віком понад 1500 років, відео

Науковці з «Рятівної археологічної служби» знайшли унікальний артефакт – стародавній меч-гладіус під час досліджень на місці майбутньої Північної об'їзної дороги Львова, що поблизу села Малі Підліски.

Археологи з'ясували, що йдеться про давньогерманський меч-гладіус Пшеворської культури.

До того ж, зазначають, що вік клинка складає понад 1500 років!

Як інформує Україна молода, про унікальну знахідку повідомила Служба автомобільних доріг у Львівській області.

Зазначається, що зброя зігнута, адже пролежала в землі 15 століть, і звичайно ж за такий тривалий період піддалося дії корозії.

Втім, молодший науковий співробітник "Рятівної археологічної служби" Олександр Сілаєв наголошує, що насправді це дуже цікава і прекрасна річ.

«Такі скручені деформовані мечі пов'язують з культурою Пшеворською. Чому саме скручені мечі? Археологи можуть тільки здогадуватися. Це пов'язано з уявленнями та віруваннями цих людей. Коваль скрутив меч кілька разів. Незважаючи на корозію, він зберігся, хоча пролежав у землі добрих 1500 років», - розповів археолог про унікальний артефакт.

Пан Сілаєв зазначив, що мечі-гладіуси мали особливість - досить довгий хвостовик.

"Це рукоять меча. Вона дуже довга, що є характеристикою піхотного меча. Такими мечами не користувався вершники. Гладіусом називали взагалі піхотний меч, тобто меч, який використовував піший воїн", - пояснив науковець.

Пшеворська археологічна культура визначає залізну епоху на території Польщі та Західної України. Тривала приблизно 600 років - з 200 до н.е. до 400 вже н.е. Ареал культури охоплює центральну та Південну Польщу, Східну Словаччину, Західну Україну (верхня Тиса на Закарпатті та Мармарощині та Верхній Дністер на Галичині).

Римські записи називають жителів території пшеворської культури лугіями. Більшість носіїв Пшеворської культури були венедами. На заході, в межах Одри переважав німецький елемент (Вандали та Бургунди).

До речі, взагалі гладіусом називається римський короткий меч. Імовірно, клинок був ними запозичений і вдосконалений у древніх жителів Піренейського півострова. У різні часи на озброєнні римлян були мечі-гладіуси чотирьох основних типів (їх відрізняють довжина клинка, форма, час і географічні умови застосування):

іспанський клинок,

майнц,

фулхем,

гладіус помпейський.

Так, меч типу майнц (названий так на честь німецького міста Майнц, де були виявлені зразки зброї) стояв на озброєнні легіонерів під час підкорення Європи - цей тип вже несе в собі риси німецької холодної зброї, якою озброювалися варварські племена на верхньому Рейні. Застосовувалася зброя в пізній період, на рубежі тисячоліть, аж до ІІІ століття н.е.