Письменник від верстата: служака московських окупантів Гітлер зламав життя сім’ї Рублевських (архівна розвідка)
Українську сім’ю Рублевських, яка жила в Києві, занапастив Гітлер. >>
Фахівці Укрдержархіву зазначають, що «краще збереглися документи 1930-1940 років, і навіть 1920-х, ніж 1980-х і 1970-х». (Фото Укрдержархіву)
Керівництво Державної архівної служби України пояснило чому не зможе оприлюднити імена українських політиків - агентів КДБ.
За словами голови Укрдержархіву Анатолія Хромова, оприлюднювати фактично нічого.
Як передає Україна молода, про це пан Хромов заявив в ефірі на телеканалі "Дом".
"Наприкінці 1980-х та у 1990 році дуже великі масиви документів, за негласною вказівкою, були знищені. Зробили це дуже технічно, скоротивши терміни їхнього зберігання. Але це був негласний наказ - зачищати документи", - стверджує керівник установи.
Пан Хромов зазначає, що фахівці, які працюють із документами радянських спецслужб, зазначають, що «краще збереглися документи 1930-1940 років, і навіть 1920-х, ніж 1980-х і 1970-х».
«Тому що саме ці документи могли нести певну загрозу для політичної еліти, яка після розвалу СРСР прийшла до влади в незалежній вже Україні», - наголошує очільник Державної архівної служби.
Анатолій Хромов переконаний, що дуже складно буде довести причетність політика до спецслужб, однак це можливо.
"Якщо ми знаємо якесь оперативне прізвисько агента і воно простежується в матеріалах інших справ, і будуть свідки, які будуть знати, хто там перебував, то можна, в принципі, довести, що агентом "Стрілою", наприклад, була ось відома або невідома конкретна людина", - зазначив він.
При цьому, він наголошує, що "саме списків агентів 1970-1980 років практично не збереглося, їх немає".
Українську сім’ю Рублевських, яка жила в Києві, занапастив Гітлер. >>
У Національному заповіднику «Софія Київська» 19 квітня Центральний державний історичний архів України уперше продемонструє загалові оригінальний документ — Генеральний опис Лівобережної України 1765—1769 років, ту його частину, що стосується Конотопа. >>
Учасниця Української повстанської армії, зв'язкова Наталія Сеньковська на псевдо «Черемшина» відійшла у засвіти на 99-му році життя на Прикарпатті у понеділок, 15 квітня. >>
Зокрема, жінок зв’язували незвичним методом, щоб вони самі себе душили. Така ритуальна традиція існувала на більшій частині Європи. >>
Депутати Ізмаїльської міської ради проголосували за демонтаж пам’ятника російському генералу Сергію Тучкову під час засідання сесії 12 квітня. >>
У Будинку митрополита Національного заповідника «Софія Київська» 19 квітня відбудеться презентація двох книг другого тому видання «Місто Конотоп у матеріалах Генерального опису Лівобережної України 1765—1769 років». >>