Холодний Яр як місце сили. Пам’ять, що стає дорогою до майбутнього
Є місця, де історія присутня фізично — у ландшафті, у деревах, у дорогах, у могилах, у голосах людей, які приїздять уклонитися тим, хто не скорився. >>
Палац Терещенків, що став монастирем в селищі Червоне Житомирської області.
Житомирська єпархія Російської православної церкви в Україні (так званий Московський патріархат) вирішила продати історичну пам’ятку – палац Терещенків та земельну ділянку навколо нього, що в селищі Червоне Андрушівського району Житомирської області.
Власне, йдеться про продаж нерухомого майна - Свято-Різдва Христового Червонського жіночого монастиря, на територія якого перебуває пам’ятка.
Як інформує Україна молода, про це повідомляє «Духовний фронт України» з посиланням на власні джерела.
Зазначається, що ще 20 років тому - 20 вересня 2000 року, Житомирське єпархіальне управління УПЦ МП та ВАТ “Червонський цукровик” уклали угоду про безоплатну передачу у власність єпархії садиби колишніх власників Червонського цукрового заводу – родини Терещенків.
Згодом, під час засідання Священного синоду РПЦ в Україні 22 січня 2001 року було затверджено відкриття у садибі Свято-Різдва Христового Червонського жіночого монастиря.
Утім, на початку 2021 року з’явилась інформація про те, що очільник Житомирської єпархії РПЦ в Україні митрополит Никодим (Горенко) проводить переговори з бізнесменами щодо продажу вказаної пам’ятки архітектури.

Зокрема, московський митрополит звертався з проханням відшукати покупця на елітну нерухомість до народного депутата України Юрія Павленка (Опозиційна платформа – За життя) та до одеського бізнесмена Бориса Кауфмана, наголошує «Духовний фронт України».
Мешканці селища Червоне неабияк стурбовані можливим продажем історичної пам’ятки приватним особам, оскільки палац може легко перетворитись з об’єкту історичної спадщини на розважальний комплекс.
Прикметно, що це не вперше митрополит Никодим (Горенко) потрапляє у неоднозначні ситуації, що пов’язана з майновими оборудками.
За інформацією окремих ЗМІ, у 2018 році архієрей незаконно заволодів майном релігійної громади – будинком, котрий знаходиться на території Свято-Успенського архієрейського собору міста Житомир.
Відновивши будинок, митрополит взявся за приватизацію землі, на якій він розміщений і яка також надана в оренду релігійній громаді. Згодом з’ясувалось: це землі історико-культурного призначення і приватизації не підлягають. Незважаючи ні на що, владика таки збудував елітний будинок на комунальній землі.
Варто нагадати, Садиба Терещенків збудована в неоготичному стилі на замовлення польського шляхтича Адольфа Норберта Еразма Грохольського, що володів селом.
Грохольський помер в 1863 році, згодом новий власник садиби Федір Артемович Терещенко трохи перебудував палац, а неподалік звів власне джерело прибутків – цукровий завод. Пізніше в ньому Терещенко Федір Федорович розташував авіамайстерню. У власності родини Терещенків, палац знаходився до Жовтневого перевороту 1917 року.
Після Жовтневого більшовицького перевороту в будівлі знаходився притулок для безпритульних дітей. Ближче до кінця ХХ століття палац швидко занепав і став руїною.
Як повідомляла "УМ", на Закарпатті московські попи з РПЦ намагаються не допустити переходу парафій до ПЦУ.
Є місця, де історія присутня фізично — у ландшафті, у деревах, у дорогах, у могилах, у голосах людей, які приїздять уклонитися тим, хто не скорився. >>
Народний депутат, історик, ексголова УІНП Володимир В'ятрович обурений інформацію польських медіа про нібито пропозицію української сторони змінити назву підрозділу Сил спеціальних операцій. >>
Роблячи такі фотографії, воїни намагаються показати всьому світу, і нашим громадянам, що війна може мати різні барви. >>
Спільні українсько-польські пошукові дослідження проведуть на території колишнього села Гута Пеняцька (нині у межах Підкамінської селищної територіальної громади Золочівського району Львівської області) з 8 по 19 червня 2026 року. >>
У ХХ столітті українці пережили майже все, що може випасти на долю народу: розпад імперій, революції, голод, окупації, війни, терор і десятки років бездержавності. >>
У всі часи існування імперії зла міф про так звану велику російську культуру використовувався, і треба зазначити, небезуспішно, як один із засобів експансії агресивного повзучого, як гадина, «рускава міра». >>