Страшний урок історії не залишився в минулому: Кремль чинить злочини знову
Пам'ять про жертв політичних репресій – не лише сторінка минулого, а пересторога для сьогодення і майбутнього. >>
Вперше презентовано розділ із справами вихідців з Галичини, які служили у лавах УГА та Дієвої Армії УНР.
Державний архів Вінницької області представив документальну онлайн-виставку, яка відображає події столітньої давності й дає уявлення про життя на Поділлі напередодні проголошення Акта Злуки.
Як інформує Україна молода, онлайн-виставку Державного архіву Вінниччини приурочено до Дня Соборності України.
Науковці наголошують, що особливу увагу привертає вперше презентований розділ із справами вихідців з Галичини, які служили у лавах Української Галицької Армії (УГА) та Дієвої Армії УНР.
Унікальність кожної справи в тому, що вона містить фото стрільців з Галичини, які прийшли на підтримку Армії УНР, але повернутися назад більшість із них вже не зуміли.
Загалом експозиція складається з чотирьох розділів. Серед документів – звернення Генерального Секретаріату УЦР до населення Волині й Поділля, закон Центральної Ради про грошову одиницю, документи з особистими підписами Володимира Винниченка й Симона Петлюри, особова справа державного та кооперативного діяча Марковича, накази Подільського губернського комісара Степури.
«Виставка до Дня Соборності традиційна для архіву, щороку ми виставляємо документи, які пов’язані із цією пам’ятною датою і відображають об’єднання України. Але цього року, порадившись з колегами, ми вирішили презентувати фонд «Відділ управління Подільського губернського революційного комітету», який містить в 11 описі справи галичан. А це дуже цікава сторінка нашої історії. Минулого року, всі ми пам’ятаємо, проводилися розкопки у Вінниці й відкрили цвинтар стрільців Галицької Армії. Тобто це сторінка локальної історії, яка тільки починає досліджуватися, а відтак досить актуальна», – відзначає директор Державного архіву Вінницької області Юрій Легун у коментарі виданню «День».

За його даними, фонд представляє особові справи тих галичан, які вижили і залишися влаштовувати своє життя на Поділлі. Це були українські патріоти, більшість із них освічені. У середині 1920-х роках вони були яскравими прибічниками українізації, за що, власне, пізніше й були репресовані.
Презентований фонд – це здебільшого звернення цієї групи людей до органів влади, міліції з проханням якимось чином себе легалізувати, адже де-юре вони були австрійськими громадянами.
«У фонді більше сотні справ, кожна з них цікава і цінна, бо містить фотографії тих людей і детальні характеристики на них, – зауважує пан Легун. – От, наприклад, справа під № 128 Павла Семчука з Бохоників, раніше він проживав у Галичині, чорноробочий. Ми готували її для виставки «Українське коло» в США. Взагалі весь цей блок – це і є по суті свідчення нашої соборності. А тема заслуговує на загальноукраїнський проєкт, який, маю надію, з огляду на виявлення цвинтаря на території 45-го заводу, таки буде».
Також у експозиції представлені книги, зокрема «Провісники волі. Повстанський рух на Поділлі у персоналіях (20-і роки ХХ ст.), «Життя в ім’я України» та «Червоний смерч над Поділлям».
Експозиція буде доступна для перегляду з 19 січня 2021 року постійно.
Пам'ять про жертв політичних репресій – не лише сторінка минулого, а пересторога для сьогодення і майбутнього. >>
Пам’ять жертв політичних репресій — людей, які постраждали від масового терору радянської влади, традиційно вшановують в Україні у третю неділю травня. >>
Секретарка штовхнула важкі дубові двері і мовила з помітним хвилюванням:
— До вас письменники. >>
Під приводом боротьби з Українською повстанською армією польська комуністична влада депортувала українців із Лемківщини, Холмщини, Надсяння та Підляшшя до північних і західних регіонів Польщі. >>
У ці дні, 108 років тому розпочалася одна з найуспішніших військових операцій Армії УНР — Кримський похід під командуванням полковника Петра Болбочана. Саме 24 квітня 1918 року українські загони зайняли Сімферопіль, а наступного дня – Бахчисарай. >>
На території колишніх сіл Острівки та Воля Островецька проведуть пошукові дослідження з метою виявлення останків селян, які трагічно загинули у серпні 1943 року. >>