Тріумф Богдана Хмельницького: 372 роки тому гетьман урочисто в’їхав до Києва

Гетьман Війська Запорозького Богдан Хмельницький тріумфально в'їхав до Києва через Золоті ворота 372 роки тому, 2 січня 1649 року (17 грудня 1648 року за старим стилем).

Кияни урочисто зустрічали переможця як героя і визволителя України, адже 1648 рік став для війська гетьмана Хмельницького досить успішним: під його булавою козацтво перемогло поляків у битвах під Жовтими Водами, Корсунем та Пилявцями.

Зауважимо, що на початку жовтня 1648  року гетьман Війська Запорізького здійснив демонстраційний рейд до Львова і Замостя, з яких було узято велику контрибуцію, а потім рушив до Києва.

Про цю історичну дату нагадує Україна молода в суботу, 2 січня.

Серед сотень киян, які вітали гетьмана Хмельницького, були єрусалимський патріарх Паїсій, київський митрополит Сильвестр Косів, професори і студенти Києво-Могилянської колегії. 

«Перед самим святом руського Різдва, вечірньою годиною, зблизився гетьманський поїзд до Києва волинським шляхом, від Білогородки. Величезні маси людей, «весь Київ» вийшов на зустріч перед місто, щоб його привітати. Патріарх виїхав разом з митрополитом, на чолі тисячного кінного поїзду, і повітав його пишною промовою, величаючи титулом «пресвітлого господаря», illustrissimus princeps», як перекладає польский оповідач.

Патріарх у привітальній промові називав гетьмана не інакше як «пресвітлим володарем й князем Руси». Після чого патріарх посадив гетьмана в свої сани, по праву руку від себе, і так в’їздили до міста. Коли зблизили ся до замку, бито з усіх гармат на віват, а з долішнього міста відповідала сим стрілам міська артилерія.

Лунали орації та екскламації латинською та староукраїнською мовами; так студенти Колеґіуму привітали Богдана, іменуючи «від бога даним Мойсеєм, спасителем і визволителем народу руського з неволї лядської».

На бенкеті, організованому архімандритом печерським — найбільшим маґнатом серед місцевого духовенства, Богданові Хмельницькому дали перше місце серед духовних.

Описуючи нині ці події дослідниця Валентина Фролова зазначає роль зустрічі Бодана Хмельницького з ієрусалимським патріархом Паїсієм: «…Гетьману, вочевидь, надзвичайно лестило, що східний патріарх порівнював його з імператором Костянтином, захисником християнства, називав «князем Руським». На честь дня народження Хмельницького патріарх провів урочисте богослужіння в Святій Софії Київській, під час якого Богдану було відпущено не лише всі наявні на той час гріхи, а й гріхи майбутні. Така процедура, зауважимо, була необхідним елементом коронації європейських володарів».

  Блок марок "Укрпошти", присвячених Гетьманським клейнодам і особистим речам гетьмана Хмельницького. 

Вже у лютому 1649 року у Переяслав прибуло польське посольство, якому вдалося укласти перемир'я, погодившись визнати владу гетьмана на більшій частині українських земель.

Проте, це коротке перемир’я закінчилося вже влітку. І цього разу Богдана Хмельницького чекали перемоги: у червні, під Збаражем, було розбите військо Яреми Вишневецького, а у серпні 1649 року, під Зборовом - 30-тисячна польська армія на чолі з королем Яном II Казимиром.

Наслідком цих перемог стала укладена з королем Речі Посполитої угода, яка серед іншого визнавала автономність гетьманської влади у межах Київського, Чернігівського та Брацлавського воєводств і східних районів Волині та Поділля до ріки Случ.

Попереду були болісна поразка під Берестечком 1651 р. та перемоги під Батогом 1652 р. і Жванцем 1653 р. У жорстоких боях Україна під проводом Богдана Хмельницького виборювала власну державність.

Як повідомляла «УМ», науковці мають нову версію щодо місця поховання Богдана Хмельницького.