Пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу: у Києві відкрили меморіал
У Києві відкрили меморіал Пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу – церемонія відкриття відбулася 11 вересня в сквері Миру. >>
В честь річниці з Дня перемоги Князя Костянтина Острозького в Битві під Оршею в 1514 році відкрили пам'ятну дошку. (Фото з сайту Національного університету «Острозька академія»)
Легендарна битва під Оршею, в якій спільне 15-тисячне військо Великого Князівства Литовського під командуванням волинського князя, великого гетьмана литовського Костянтина Острозького розбило 80-тисячне московське військо на чолі з воєводою Іваном Челядніним, відбулася 506 років тому у ці дні.
Про це нагадує «Україна молода».
В честь річниці з Дня перемоги Князя Костянтина Острозького в Битві під Оршею в 1514 році, арт-кластер Національного університету «Острозька академія» спільно з ГО «Слава князів Острозьких» відкрили пам'ятну дошку.
Дошку розміщено на автентичній стіні XVI-XVIIст. біля дороги якою князь заходив після перемоги, в свою столицю місто Остріг, повідомляють у Острозькій академії.
Ця стіна – рештки міської ратуші, що не збереглася до нашого часу. Під час будівництва нового корпусу університету археологи відкопали цю стіну, а працівники академії стіну вписали в новий корпус, як символ правонаступництва найстарішого вищого учбового закладу України.
«Сьогодні чергова подія, яку ми відзначаємо вже близько 10 років. 8 вересня 1514 року наш князь Костянтин Іванович Острозький переміг в битві під Оршею московитів з набагато меншим військом набагато більше. Завдяки цьому Європа ще понад 40 років перебувала у захисті від нападів Московської держави. Сьогодні ця стіна та дошка на ній свідчить про те, що наш університет по-особливому шанує та поважає історичні події пов’язані з князями Острозькими. Таким чином, ми маємо свої давні традиції, які постійно досліджуємо, розвиваємо та культивуємо», – розповів художник-реставратор, мистецтвознавець, краєзнавець, історик Микола Бендюк
До слова, всього виготовлено три таких пам’ятних дошки. Першу було розміщено минулоріч у місті Рівне на місці Острозької брами, через яку проїжджав Князь Острозький Костянтин Іванович до свого замку. Нині це місце біля ТРЦ «Злата Плаза». Третю дошку планують розмістити у місті Дубно.
Раніше, у пам'ять про битву, 14 жовтня 2014 року Нацбанк представив ювілейну монету з нагоди 500-річчя битви під Оршею.
Також в Рівному існує вулиця Оршанської перемоги.Основна битва відбулася 8 вересня 1514 року після того, як московити влітку захопили Смоленськ і вийшли на лівий берег Дніпра неподалік Орші.
ДОВІДКА «УМ»
У битві під Оршею фактично вирішувалася доля земель сучасних України та Білорусі, які тоді входили до Великого Князівства Литовського та на які почала зазіхати Московська держава.
У ніч проти 8 вересня військо Великого Князівства Литовського звело через Дніпро навпроти Орші наплавні мости на бочках і переправилося на лівий берег. Литовська армія складалася з литовських, білоруських, українських, сербських, кримськотатарських, польських, угорських та німецьких загонів. Цим об'єднаним військом командував 54-літній волинський князь Костянтин Острозький.
На світанку Челяднін атакував Острозького, намагаючись відрізати його від мостів, однак союзники відбили напад. Костянтин Острозький очолював усі контратаки русько-литовської кінноти й бився як простий вояк. Використовуючи суперечності між московськими воєводами, волинський князь нападав на них порізно, а ті, за свідченнями літописів, із заздрості видавали один одного.
Вже опівдні 8 вересня русько-литовські вершники вдаваним відступом завели московську кінноту під залп своїх гармат, а потім її із засідки у прибережному лісі атакував резервний загін. Під натиском важка московська кіннота відступила на багнистий берег річки Кропивни між Оршею та Дубровною і там майже вся була знищена. Втрати московського війська сягали тридцяти тисяч вояків, а Челяднін, восьмеро воєвод, 37 бояр та півтори тисячі дворян потрапили у полон.
Перемога під Оршею зробила Костянтина Острозького легендарним полководцем в Європі. Про його військовий талант розповідалося у чотирьох брошурах, виданих латиною та німецькою мовою. Князя з тріумфом зустрічали у Варшаві та Вільнюсі. На честь перемоги під Оршею він побудував у Вільні Свято-Троїцьку та Свято-Миколаївську церкви.
У Києві відкрили меморіал Пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу – церемонія відкриття відбулася 11 вересня в сквері Миру. >>
Сьогодні, в час кривавої війни з російським агресором, коли, як і в період найбільш знаменних випробувань нашої нації, українці об’єднуються навколо захисту рідної землі, поряд з найсучаснішою зброєю кожний з нас має особливо рятівний оберіг: історичну пам’ять Батьківщини! >>
В Україні у неділю, 8 вересня, вшановують пам’ять депортованих українців з Лемківщини, Надсяння, Холмщини, Південного Підляшшя, Любачівщини, Західної Бойківщини у 1944-1951 роках. >>
Напис на меморіальній дошці засвідчує: «У цьому будинку закликав до боротьби за Самостійну Україну Михайло Гаврилко (05.09.1882 – 1920), скульптор, поет, командант УСС, начальник штабу Сірої дивізії Армії УНР, повстанський отаман». >>
Десантники завжди були елітою будь-якої армії. >>
Національний банк України ініціював зміну назви розмінних монет з «копійка» на «шаг» для відновлення історичної справедливості та в межах дерусифікації. >>