Цей день в історії: «Диво на Віслі»

17:39, 13.08.2020
Цей день в історії: «Диво на Віслі»

У російсько-польській війні українці виступали союзниками Польщі.

Цього дня, 100 років тому, розпочалась Варшавська битва, яка увійшла в історію під назвою «Диво на Віслі».

 

Варшавська битва тривала з 13 по 25 серпня і закінчилась переконливою перемогою польського війська, що фактично вирішило результат російсько-польської війни і змусило Росію підписати принизливий для неї Ризький мирний договір.

 

Варто зазначити, що у російсько-польській війні українці виступали союзниками Польщі. Як відомо, у грудні 1919 року розпочалась друга російсько-українська війна. А вже на весні 1920 більшовицька Росія стала реальною загрозою для Польщі.

 

22 квітня 1920 року представниками Польщі і Української Народної Республіки був Підписаний Варшавський договір, складовою частино якого була військова конвенція щодо спільних польсько-українських дій проти більшовицьких військ на території України. В квітні-травні об’єднані польсько-українські війська швидко просунулись вглиб України, і на початку травня увійшли до Києва. Однак їх переможний рейд в червні був зупинений: контрудар більшовицьких військ в Білорусі змусив Польщу перекинути війська з України. Водночас 9 липня росіяни зайняли Проскурів, 12 - Камянець-Подільський і почали просуватися до Львова, який захищали три польські дивізії і українська армія під командуванням генерала Михайла Омельяновича-Павленка.

 

11 липня 1920 року радянським представникам у Великій Британії було вручено ноту лорда Керзона з пропозицією встановити кордон на лінії Гродно - Брест - Рава-Руська - Перемишль (нині відома як «лінія Керзона»), але Москва її відхилила і продовжила наступ.

 

13 серпня 1920 року 200-тисячна більшовицька армія розпочала наступ на Варшаву. Основний тягар оборони міста лежав на армії Північного фронту під керівництвом генерала Юзефа Галлера. У кровопролитних оборонних боях за Радзимін, Зєльонкі та Оссув поляки знекровили противника. Тим часом Юзеф Пілсудський, зібравши на південному сході від Варшави групу свіжих частин, 16 серпня розпочав переможний контрнаступ польських військ. Протягом кількох наступних тижнів поляки розгромили між Віслою та Німаном кілька червоних армій.

 

В цій битві проти більшовиків важливу роль відіграли військові формування армії УНР. Так, під стінами фортеці Замостя 6-та січова дивізія армії УНР під командуванням генерала Марка Безручка та інші українські підрозділи зупинили і не дали можливості ще одній більшовицькій армії йти на Варшаву, що мало важливе стратегічне значення для вдалого контрнаступу польсько-українських військ по всій лінії фронту восени 1920 року.

 

Провал наступу на Варшаву змусив більшовицьку Росію у жовтні 1920 року укласти з Польщею перемир'я і 18 березня 1921 року підписати з нею Ризький договір, за яким Москва поступалась західними територіями України та Білорусі. Крім того, Радянська сторона зобов’язувалась виплатити Польщі 30 мільйонів золотих рублів у золотих монетах чи зливках (у річний термін; стаття ХІІІ договору), а також повернути, вивезені починаючи з 1 січня 1772 року з території Польщі до Росії, цінності – воєнні трофеї, книги, археологічні знахідки, художні колекції, архівні зібрання тощо.

 

Ризький договір формально діяв до 17 вересня 1939 року, коли перед окупацією Західної України і Західної Білорусі його в односторонньому порядку денонсував СРСР.

 

Як повідомляла "УМ", у Польщі відмовилися від проведення параду в столиці з нагоди 100-річчя Варшавської битви.

 

Решта урочистостей, пов'язаних із 100-річчям Варшавської битви, відбудуться, за планом.

 

Зокрема, депутати польської столиці з нагоди 100-річчя битви під Варшавою вирішили вшанувати пам’ять видатного українського полководця, генерал-хорунжого Української Народної Республіки Марка Безручка.

 

На честь Героя битви під Замостям, якому вдалося зупинити Першу кінну армію Будьонного, відкриють сквер імені Марка Безручка у варшавському районі Воля.