Роковини Дмитра Яворницького: у Дніпрі вшанували «козацького батька»

Музейники, історики, краєзнавці, громадські активісти, бійці та волонтери вшанували пам’ять академіка, відомого історика, «літописця» запорозького козацтва Дмитра Івановича Яворницького з нагоди 80-х роковин його смерті у Дніпрі у середу, 5 серпня.

Церемонія вшанування відбулася на могилі академіка, біля Дніпропетровського національного історичного музею імені Д. І. Яворницького, який він свого часу очолював і розбудовував. На площі біля музею Дмитро Яворницький заповів його поховати.

Як передає «Україна молода», про це повідомляють місцеві ЗМІ.

Люди поклали квіти до пам’ятника на могилі Яворницького. А музиканти ще й заспівали козацьких пісень.

Просто неба також організували просвітницький лекторій: дослідники розповідали усім бажаючим про академіка та його внесок у науку й культуру Запорозького краю, про його археологічну роботу, непростий шлях створення будинку-музею, де жив академік у Дніпрі тощо.

За словами історика Сергія Світленка, сучасники називали Дмитра Яворницького «козацьким батьком», «народним академіком», «дідом» і ставилися до нього з великою повагою.

«І він безсумнівно цього заслуговує: своїми численними працями – монографіями, статтями збірниками, й археологічними й етнографічними експедиціями, і тим, що він залишив по собі перлину культури – національний історичний музей, який носить його ім’я. Для нього всі були рівні – ті, хто перетинав поріг його музею, – й імператор, і нарком. А найбільше він любив простих людей. Він не вдавано, а дійсно любив рідну землю, присвятив життя служінню своїй справі», – сказав пан Світленко у коментарі Радіо Свобода.

ДОВІДКА «УМ»

Дмитро Яворницький (1855–1940) – академік, відомий збирач старовини й дослідник козаччини, «літописець» Запорозької Січі, фундатор і перший директор Дніпропетровського національного історичного музею, активний діяч українського національного руху.

Історичний музей у Дніпрі своєю цінною колекцією експонатів доби козацтва завдячує зусиллям саме Дмитра Яворницького. За тридцять років керування закладом він зумів перетворити губернський музей на скарбницю пам’яток історії та культури. Саме через збирання старовини і порятунок церковних старожитностей у 1930-і роки академік поплатився посадою.

Як розповідають музейники, на початку ХХ століття Яворницький здійснив серйозну пошукову роботу і перевіз із церковних та приватних бібліотек краю до музею близько 750 старовинних книжок. Як лексикограф Яворницький за життя зібрав 55 тисяч українських слів, що не були зафіксовані до нього.