Проєкт Меморіалу «Бабин Яр» - віртуальна реальність в ролі жертв та колаборантів

Майбутній Меморіальний центр Голокосту "Бабин Яр" планують відкрити у 2021-му році до 80-х роковин трагедії. Проект фінансуватиметься за рахунок пожертв громадських організацій та окремих громадян.

Як інформує "Україна молода", вже зараз відомі науковці зі світовими іменами відмовляються співпрацювати із проєктом "Бабин Яр" у подальшому через моральні і етичні причини. Одним з них є історик Карл Беркгоф. 

Стати істориком Меморіального центру Голокосту в Києві та його представником в академічних колах нідерландському історику  Карлу Беркгофу запропонували у квітні 2016 року. Він погодився на співпрацю, відзначивши серйозний рівень задуманого проєкту та залучених до його реалізації осіб.

“Упродовж кількох наступних років я майже завжди був упевнений у своєму рішенні. Було приємно спостерігати за тим, як команда проєкту та його менеджмент, за сприяння Наглядової ради, створили національну та глобальну мережу підтримки BYHMC, діяли злагоджено попри критику і робили конкретні, продумані кроки”, – наголошує науковець, який обіймав посаду головного історика BYHMC з лютого 2017-го по січень 2020 року, у своїй статті для сайту Glavcom.ua.

 За цей час він розробляв концептуальні документи, переконав п’ятнадцять закордонних та українських вчених приєднатися до написання “Базового історичного наративу” та керував цим проєктом до успішного завершення роботи над ним.

                                           Карел БЕРКГОФ

Володіючи англійською, українською, російською та німецькою мовами, Беркгоф представляв інтереси BYHMC як у публікаціях, так і на зустрічах, головував на засіданнях Наукової ради, долучився до розробки технічного завдання під час архітектурного конкурсу, ініціював створення трьох напрямків прикладних досліджень, спрямованих на забезпечення продуктивної роботи кураторів та дизайнерів майбутнього Меморіального центру.

“А тоді, наприкінці жовтня – у першій половині листопада 2019 року, абсолютно несподівані для мене радикальні рішення та зміни перевернули BYHMC, який я знав, з ніг на голову. Було створено нову посаду художнього керівника, який, вочевидь, мав контролювати весь проєкт, включаючи наукові дослідження.

Посаду відразу ж зайняв режисер Ілля Хржановський, який раніше керував проєктом «Дау». До цього я ніколи не чув про нього, але проєкт викликав низку запитань. Він включав зйомку дітей-сиріт, здавалося б, із розумовою інвалідністю, і щонайменше один випадок реального сексуального насильства між непрофесійними акторами. У зйомках брали участь реальні російські неонацисти, яким, вірогідно, заплатили за це. Співробітницям ставили образливі питання. Я навіть знайшов в інтернеті твердження про те, що умови праці мали ознаки певного культу”, – пише Беркгоф.

“Я з’ясував, що у вересні 2019 року, у презентації, пан Хржановський зробив низку пропозицій щодо меморіалізації трагедії Бабиного Яру. Вони включали використання «психометричних алгоритмів», «онлайн-реєстрацію» та «персоналізовані анкети».

Згідно з презентацією, дорослі відвідувачі меморіального центру здійснюватимуть подорож, «в основі якої лежатиме етичний вибір». Використовуватиметься технологія розпізнавання облич, щоб застосувати до них метод «розумного скеровування». Вони «будуть забов’язані взяти участь в експериментах» і «за результатами пройдених опитувань «зустрітися з двійниками [голограмами] з минулого».

Діятимуть зони віртуальної реальності, «в яких відвідувачі опинятимуться, зокрема, в ролі жертв, колаборантів, нацистів і військовополонених, яких змушували спалювати трупи». Подаватиметься їжа, «адаптована до профілю кожного окремого відвідувача», яку можна буде споживати лише «в деяких умовах, наприклад, абсолютної тиші»”.

У грудні 2019 року генеральний директор BYHMC Макс Яковер підтвердив, що планується створити відвідувачам “таке занурення, яке дозволить відчути дух часу і що відчували люди” під час Голокосту. Для цього в музейних виставках Меморіалу буде використано великі масиви даних (Big Data), доповнену і віртуальну реальності, голограми й технології Deep Fake.

"Я дійсно вдячний за неймовірний досвід, який отримав протягом цих чотирьох років, а також за співпрацю з видатними професіоналами. Заради більшої справи – вшанування пам’яті жертв Бабиного Яру, я готовий був бути співавтором і координатором роботи над книгою «Атлас Бабиного Яру». Але я відхилив запрошення в ролі радника очолити Наукову раду, i письмово заявив у березні, що більше не можу здійснювати публічну підтримку BYHMC з етичних міркувань, а також з огляду на необхідність захищати свою професійну репутацію“, – підсумував Карел Беркгоф.

Як повідомлала УМ, харківська прокуратура 22 квітня за фактами публікацій у мережі розпочала два кримінальні провадження - за статтями «тортури» і «виготовлення або розповсюдження творів, які пропагують культ насильства» (ч. 2 ст. 127, ч. 3 ст. 300 Кримінального кодексу України). Досудове розслідування у кримінальному провадженні здійснює слідче управління Головного управління Нацполіціі в Харківській області.

 В Україні спалахнув гучний скандал через ймовірне залучення до зйомок фільму "Дау. Дегенерація" немовлят із Харківського сиротинця.

Російський режисер Ілля Хржановський підтвердив, що діти, задіяні у зйомках фільму "Дау. Дегенерація"в Харкові, справді сироти з соцзакладу, але заперечив застосування насилля відносно них.