Після тривалих бійок ввечері 18 лютого, мітингувальників відтіснили на Майдан. В ніч з 18 на 19 лютого протистояння стало ще запеклішим. Напередодні беркутівці оточили протестувальників з боку Інститутської вулиці та Європейської площі. Почався штурм. Аби захиститись, активісти підпалювали шини. Через деякий час їм вдалось утворити суцільну смугу полум’я, яка заважала пройти правоохоронцям. Люди кидали до вогню все, що знаходили.
Силовики пригнали до Майдану водомети, намагаючись загасити полум'я, але спроби були марними. Майданівці відбивались бруківкою, піротехнікою та «коктейлями Молотова». Разом з тим, беркутівці намагались штурмувати барикади навіть БТРами, але невдало.
О першій ночі загорівся Будинок профспілок. Активісти, що вибігали з нього, повідомляли, що в середину з даху й з першого поверху зайшли бійці «Беркуту», які навмисне спричинили пожежу. Коли полум’я охопило більшу частину будівлі, в середині ще лишались люди. Їх рятували за допомогою підйомного крану та мотузок. Пожежу вдалося загасити лише 20 лютого.
Зранку 19 лютого правоохоронці знову розпочали штурм Майдану. Як наслідок, того дня загинули 8 осіб, завдано тілесних ушкоджень 206 особам, з них 35 – тяжкі, 31 – середньої тяжкості.
Київ продовжував перебувати у транспортному колапсі: під’їзди до міста охороняли автоматники, метро не працювало через оголошену владою так звану терористичну загрозу. Припинилося і залізничне сполучення з Львівською та Івано-Франківською областями.
Кривавий штурм Майдану сколихнув регіони України. Оскільки влада ігнорувала вимоги протестувальників, відбулося масове захоплення будівель силових структур у Львові, Івано-Франківську, Тернополі, Луцьку.
"Розсекречені документи з архівів радянського КДБ поставили крапки над "і" у біографії одного з найвідоміших українських поетів-шістдесятників і знаменитого "прораба" горбачовської перебудови Віталія Коротича. >>
У насиченому політико-драматичному сьогоденні напрошуються на згадку події минулих часів, хоча й вони не мають всеукраїнського масштабного розголосу на тлі оскаженілої москальської агресії, і все ж про них теж треба не тільки пам’ятати, а й оприлюднювати суспільному загалові. >>
У 1928 році Андрія Мельника звільнили з «Бриґіток» — львівської тюрми, де він перебував чотири роки за приналежність до Української військової організації (УВО). >>
Статус ботанічної пам’ятки природи надали дубу Славню, що росте в місті Богуслав на Київщині. >>
На засіданні 13 грудня Кабінет міністрів звільнив очільника інституту національної пам'яті Антона Дробовича у зв’язку із закінченням строку призначення на посаду. >>
Гуляйполе — серце коле... Відлуння раннього дитинства — слова популярної серед молоді пісні «Як згадаю, серце коле: >>
