Холодний Яр як місце сили. Пам’ять, що стає дорогою до майбутнього
Є місця, де історія присутня фізично — у ландшафті, у деревах, у дорогах, у могилах, у голосах людей, які приїздять уклонитися тим, хто не скорився. >>
Розкопки на місці поховання жертв ритуалів (фото: GABRIEL PRIETO/NATIONAL GEOGRAPHIC)
У Перу поблизу міста Трухільйо під час розкопок знайшли одне із наймасовіших поховань дітей, яких вбили під час жертвоприношення, у світі.
Про це повідомляє ВВС.
Науковці дійшли висновку, що близько 140 дітей у віці від 5 до 14 років були принесені в жертву близько 550 років тому. Моторошну для сучасних людей знахідку виявили поблизу центру древньої цивілізації Чиму.
Про те, що діти були принесені в жертву, свідчать поранення на кістках, включно із грудиною. У більшості випадків пошкоджені також і ребра, що може свідчити про те, що у жертв вийняли серце.
Разом із дітьми в жертву були принесені понад 200 молодих лам.
Усі жертви загинули під час одного жертвоприношення.
Повідомлення про безпрецедентне відкриття з'явилося на сайті National Geographic Society, яке спонсорувало розкопки.
"Звичайно ж, я зовсім не очікував такого, - розповів Джон Верано, один з провідних дослідників. - І не думаю, щоб хтось взагалі таке міг очікувати".
Перші знахідки були зроблені на цьому місці у 2011 році, коли вчені виявили поховання із 40 людей і 74 лам, яких також було принесено в жертву у храмі, вік якого сягає 3,5 тисячі років.
Остаточні підрахунки теперішньої знахідки свідчать, що в жертву були принесені 140 дітей у віці від 5 до 14 років. Проте більшості з них було від 8 до 12 років, - йдеться у звіті National Geographic.
Більшість з дітей були обмазані яскраво-червоним пігментом, виробленим із кіноварі. Очевидно, це також було частиною ритуалу.
Лами, які розділили долю дітей, були не старші за 18 місяців, а їхні черепи зорієнтовані на схід, до гірського масиву Анд.
Габріель Пріто, інший провідний дослідник каже, що "коли люди чують про щось подібне, перше, що вони питають, - чому?"
Розкопки можуть дати підказку: те, що жертви були поховані у вологій глині, може свідчити про тривалі дощі чи потоп у зазвичай посушливому регіоні. Можливо, такі погодні катаклізми стали наслідками Ель-Ніньйо.
Ці катаклізми могли "порушити риболовлю у регіоні, а також зруйнувати добре розвинену аграрну інфраструктуру цивілізації Чиму".
Діти могли бути принесені в жертву по тому, як жертвоприношення дорослих нічого не дало, - розповів National Geographic інший дослідник, Хаген Клаус.
"Люди приносять в жертву те, що є найціннішим для них. Можливо, вони вважали, що принесення в жертву дорослих не було ефективним, дощі тривали. І виникла потреба у новій жертві".
За допомогою вуглецю було встановлено, що жертвоприношення відбулося у 1400-1450 роках.
Люди цивілізації Чиму вклонялися місячному божеству. Через кілька десятиріч після жертвоприношення їх підкорили інки. Ще через 50 років інків, своєю чергою, підкорили іспанці, які саме у цей час прибули до Південної Америки.
Є місця, де історія присутня фізично — у ландшафті, у деревах, у дорогах, у могилах, у голосах людей, які приїздять уклонитися тим, хто не скорився. >>
Народний депутат, історик, ексголова УІНП Володимир В'ятрович обурений інформацію польських медіа про нібито пропозицію української сторони змінити назву підрозділу Сил спеціальних операцій. >>
Спільні українсько-польські пошукові дослідження проведуть на території колишнього села Гута Пеняцька (нині у межах Підкамінської селищної територіальної громади Золочівського району Львівської області) з 8 по 19 червня 2026 року. >>
У ХХ столітті українці пережили майже все, що може випасти на долю народу: розпад імперій, революції, голод, окупації, війни, терор і десятки років бездержавності. >>
Масштабний виставковий проєкт «Шлях Героїв. Пам’яті Симона Петлюри», що представляє унікальні артефакти доби Української Народної Республіки урочисто відкрився в Національному музеї історії України (НМІУ). >>
Презентація книги «А це наш Петлюра. Спомини про Голову Директорії та Головного Отамана військ УНР» відомого історика, упорядника Володимира Сергійчука відбулася у Національному музеї літератури України. >>