Двадцять літ пошуків. З'явився шанс знайти гробницю Клеопатри
Учені виявили затонулий порт у глибинах Середземного моря, приблизно за дві милі від узбережжя Олександрії, історичного древнього міста. >>
Геллер Анни Рацибузької карбували у місті Рацибуж (Сілезія).
Рідкісна монета кінця XIV століття поповнила фондосховище Кам'янець-Подільського державного історичного музею-заповідника на початку січня 2018 року.
Про це повідомляється на офіційній сторінці Кам'янець-Подільського державного історичного музею-заповідника в Facebook.
Зазначається, що під час археологічних досліджень 2017 року по вул. П'ятницькій, 12 в об'єкті литовського часу знайшли рідкісну монету, яку вдалось ідентифікувати завдяки дослідниці-нумізмату Ірині Хромовій.
Виявилося, що це – геллер Анни Рацибузької (1380-1405 рр.), який карбували у місті Рацибуж (Сілезія).
На аверсі монети зображена готична літера А, збоку – хрест. На реверсі – орел.
У коментарях до посту інші дослідники вказують, що слов’яни назву міста Рацибуж вимовляли як Ратибор.
За інформацією Кам'янець-Подільської міськради, загалом під час археологічної експедиції на місці житла з вальок, знайденого у південній частині Польського ринку, були виявлені монети XIV-XVІІ ст.
Такий різновид житла, як стверджують дослідники, був популярним в золотоординські та литовські часи. Виявлені монети свідчать, що Кам’янець-Подільський на той час відігравав важливу роль у житті краю.
Учені виявили затонулий порт у глибинах Середземного моря, приблизно за дві милі від узбережжя Олександрії, історичного древнього міста. >>
Михайло Брайчевський був одним із дуже небагатьох, хто зумів у часи відлиги повернутися до української історичної школи 1920—1930-х, яка була ліквідована сталінщиною >>
Повстанський рух проти московської окупації України, який уособлювався з іменем Симона Петлюри, з початком 1920-х років набув такого розмаху, що вождь російських більшовиків ленін змушений був дати доручення сталіну й своїм чекістам убити провідника українського національно-визвольного руху. >>
Росія десятиліттями тримала під контролем політику України в гуманітарній сфері, зокрема — через мережу своєї агентури на найвищих державних посадах, включаючи «цензорів історії» — посадовців, що не пропускали неугодні Кремлю наукові дослідження. >>
У Національному музеї історії України 15 вересня презентують унікальне видання «Місто Батурин і Батуринська сотня в матеріалах Генерального опису Лівобережної України 1765—1769 рр.». >>
Аналіз дискусії щодо втрат українців під час Голодомору-геноциду 1932—1933 років привертає увагу до такої цікавої обставини: представники Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. Птухи НАН України, які вважають, що саме вони вміють рахувати >>