Депутати Ірпінської міської ради під червоно-чорним прапором. (facebook.com/mikhailyna.skoryk)
Ірпінська міська рада офіційно визнала червоно-чорний прапор як бойовий стяг національно-визвольної боротьби українського народу на території громади.
За це рішення проголосувала більшість депутатів міськради під час засідання сесії у четвер.
Як інформує Україна молода, про це повідомляють місцеві ЗМІ, а також депутатка Ірпінської міськради Михайлина Скорик-Шкарівська.
«Я прошу кожного депутата підтримати це рішення, щоб надалі червоно-чорний прапор був у нас у міській раді, коли проходитиме сесія, і так само ми вивісимо його на площі», – сказав перед голосуванням мер Ірпеня Олександр Маркушин.
Після ухвалення рішення червоно-чорний прапор винесли на сцену актової зали міськради, де проходило сесійне засідання.
«Тепер офіційно і в Ірпені: Червоно-чорний прапор – наше бойове знамено», - написала Скорик-Шкарівська, яка є однією з ініціаторок цього визнання.
Зауважимо, що раніше пропозиція групи депутатів офіційно визнати червоно-чорний прапор в Ірпені не знайшла підтримки під час голосування. Але нині, внаслідок повномасштабного вторгнення рф, обставини змінилися.
Як повідомляла "УМ", канцлер ФРН Олаф Шольц був приголомшений жахливими рунуваннями Ірпеня, коли відвідав місто у червні.
Прикордонники підняли прапори України над над населеними пунктами Шабельне, Піщане та Дегтярне, які знаходяться поблизу кордону з рф у так званій «сірій зоні» у Харківській області. >>
Активісти руху «Жовта Стрічка» позначили українською символікою спротиву дорогу до відомого на весь світ гірського масиву Чатир-Даг в тимчасово окупованому Криму. >>
Знакові будівлі та місця в усьому світі підсвітили синьо-жовтими кольорами на знак солідарності з українським народом у другу річницю повномасштабного вторгнення росії в Україну. >>
На війні загинув Максим Штатський - відомий науковець із позивним «Історик», дослідник історії менонітів. >>
Знати й розуміти своє істинне коріння — означає на кроки ментально й ідеологічно випереджати й попереджати удари ворогів. >>
Запроторений до в’язниці Джавахарлал Неру спромігся написати небуденного значення працю, видану 1955 р. в Москві обрізаним накладом у п’ять тисяч примірників. >>
