«Ми не можемо війну наполовину виграти». На війні і в тилу — погляд «Вовків Да Вінчі»
Під дощем, на Аскольдовій могилі, два товариші спостерігали за відкриттям чергової скульптурки проєкту «Шукай». >>
Смертельне осколкове поранення Іван Бущук отримав на Луганщині. (Фото з відкритих джерел)
Мій друг, побратим, офіцер Збройних сил України, каже про 27-річного Івана Бущука журналіст-документаліст Михайло Ухман, автор книги «Люди волі: шляхи на війну». «Він часто усміхався, хоча кожного дня вів важкі бої з московськими покидьками. Іван - ідейний воїн, для якого Україна понад усе».
Чин прощання із командиром роти 24-ї окремої механізованої бригади імені Короля Данила із позивним «Карабін» Іваном Бущуком відбувся 27 квітня у його рідному селі Карабинівка Дніпропетровської області. Останній раз Герой переночував вдома. Днем раніше побратими висловлювали шану загиблому у Дніпрі, в лікарні Мечнікова.
Несумісне з життям осколкове поранення, захищаючи українську землю в Луганській області від клятого російського ворога, Іван Бущук отримав 24 квітня. Війна для нього розпочалася ще 2014 року.
Без Івана в родині залишилися молода дружина – побралися тільки-но 1 квітня, батько та сестра. Мати офіцера відійшла у засвіти майже рік тому.
Про військовий професіоналізм Івана Бущука говорить хоча б той факт, що він у червні 2019 року брав участь в спецоперації СБУ по затриманню на території терористичної псевдо республіки «днр» проросійського бойовика Володимира Цемаха (який немало знав про збитий малазійський Boeing 777 рейсу MH17, зі свідка потім буде перекваліфікований у підозрюваного), та вивезення його з тимчасово окупованої території.
«Всі ті кіношні вибухи,.. смерть дуже мало схожі на сьогоденну трагічну правду війни, - писав Іван у соціальній мережі Іван Бущук 17 квітня. - Вибухи, кров, рани, смерть, пожежі, зруйновані будинки, страждання і сирітство – це все наш народ переживає зараз і насправді… І за це все ми платимо страшну ціну. Ціну свого життя! І спокійного життя наших близьких і коханих, які нас чекають вдома… Я глибоко відчуваю війну, страшні шрами вона залишить у моїй душі… назавжди…».
Світла пам'ять Герою!
Як повідомляла «УМ», у Маріуполі російські окупанти в ніч на 28 квітня скидали багатотонні бомби на військовий шпиталь, розташований на території меткомбінату «Азовсталь. Серед поранених оборонців «Азовсталі» є загиблі.
Під дощем, на Аскольдовій могилі, два товариші спостерігали за відкриттям чергової скульптурки проєкту «Шукай». >>
Скоро буде паска! І вже дехто складає списки страв, які поїдуть на фронт. >>
Це вже 18-й центр загалом в Україні, який створюється місцевими органами влади, але лише перший у Києві. Розташований він у приміщенні ЦНАП у Солом'янському районі міста. >>
Український режисер та захисник Олег Сенцов продемонстрував селфі з передової – з міста Часів Яр, яке нині є форпостом Донецької області. >>
У встановленні на Алеї ВМС України погруддя Героя України Віталія Скакуна відмовила історико-топонімічна комісія при виконавчому комітеті Одеської міської ради. >>
Танки чудово показують себе на полі бою й ми точно не збираємося ховати від ворога те, що зазвичай примушує ховатися його самого. >>