Виправданий Апеляційним судом Мілана Віталій Марків після 3 років і 4 місяців ув’язнення в Італії повернувся до України разом із мамою, міністром МВС Арсеном Аваковим і омбудсменом Людмилою Денісовою в середу після 13.00.
Літак із Марківим приземлився на аеродромі Нацгвардії у Києві, сам ветеран АТО вдягнув після тюрми форму нацгвардійця.
Про це повідомляє Україна молода у середу, 4 листопада.
Віталія Марківа зустріли в аеропорту його дружина Діана та друзі. Дружина розповіла журналістам, що востаннє бачила свого чоловіка три роки і два місяці тому.
За її словами, вдома на Віталія чекає його улюблений печінковий торт, який він учора замовив.
Відеотрансляція, яку вела у ФБ Уповноважений Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова, засвідчила, що Марківа емоційно зустріли побратими по Нацгвардії. Також усі присутні після приземлення співали Гімн України.
Вже у аеропорту в Києві Марків, який продовжить службу у Нацгвардії, емоційно сказав:
«Вітаю вас, Україно. Вітаю вас, шановні співвітчизники і побратими. Цей день для мене – надзвичайна подія. Можливо, це найважливіша моя особиста перемога – над підлістю пропаганди і фальшивої інформації, які мали за мету зганьбити не тільки цілісність, гідність та честь України, а й всього українського народу. Я це усвідомлював на початку першого суду, але достатніх доказів не було. Лише після мотивації вдалося подолати сумніви. Я собі дав обіцянку вистояти не лише заради себе, а й заради тих героїв, які віддали життя і борються донині за суверенність за незалежність нашої країни. Ми доказали, що лише спільними зусиллями можна побороти. Справедливість є, правда існує і вона завжди перемагає!».
Як повідомляла «УМ», український нацгвардієць Віталій Марків вийшов на волю з італійської в’язниці в ніч на середу. Сталося це невдовзі після того, як Міланський апеляційний суд виніс виправдувальний вирок у справі Віталія Марківа у вівторок ввечері, повністю виправдавши бійця Нацгвардії, який через помилку слідства провів за гратами три роки і чотири місяці.
«Ми захисники, ми не окупанти. Ця перемога — в пам'ять всім загиблим військовим. Я щасливий, вдячний. Мене переповнює океан емоцій. Я не вірив, чесно. Але чудо трапляється. Непереможний лише той, хто не здається. Слава Україні!» — сказав Марків на волі.
ДОВІДКА «УМ»
Віталій Марків — нацгвардієць, учасник бойових дій на сході України. Італія звинуватила Марківа у причетності до вбивства італійського фотографа Андреа Рокеллі неподалік Слов'янська у 2014 році. Влітку 2017 року поліція заарештувала Марківа в аеропорту Болоньї, коли той прилетів до матері.
МВС України заперечує причетність Марківа до смерті журналіста. Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков назвав справу повністю сфабрикованою в рамках спецоперації російських спецслужб, що реалізовується на території Італії. Слідчий експеримент у Слов'янську показав, що нацгвардієць не міг вбити фотографа.
Суд міста Павія визнав Марківа винним і засудив до 24 років ув'язнення. 20 листопада Україна подала апеляцію на вирок. Розгляд апеляції відтермінували через коронавірус.
Офіційна довідка Національної гвардії України підтверджує, що підрозділи оперативного призначення НГУ в період з 20 березня до 4 серпня 2014 року комплектувалися виключно стрілецькою зброєю: автоматами і кулеметами, а артилерійського озброєння, в тому числі мінометів, в них не було, зокрема і в районі Слов’янська та гори Карачун. Цей факт виключає можливість того, що Марків міг фізично вбити Роккеллі.
Як наголошували учасники міжнародної акції “Free Markiv”, вся “справа Марківа” була побудована на російському наративі подій в Україні: “націоналісти, які прийшли до влади внаслідок перевороту”, “безжалісні карателі з добровольчих батальйонів, що вбивають цивільних”, “повстанці Донбасу, які шанують журналістів” тощо.
Віталій Марків родом з Тернопільщини. Народився 16 серпня 1989 року в місті Хоростків Гусятинського району. У 2003 році разом з матір’ю та сестрою переїхав до Італії, де закінчив технічний коледж, отримав громадянство Італії. В Україну повернувся у грудні 2013 року під час Євромайдану. Тоді в Києві був членом Самооборони. З початком російсько-української війни став добровольцем у Нацгвардії України, далі підписав контракт. Він був заступником командира взводу батальйону. Брав участь у боях під Слов’янськом навесні 2014 року.