Ратифікацію Римського протоколу підтримав 281 народний обранець. (facebook.com/verkhovna.rada.ukraine)
Нардепи Верховної Ради проголосували за ратифікацію Римського статуту Міжнародного кримінального суду під час засідання в середу.
Як інформує Україна молода, про це повідомив нардеп Ярослав Железняк у соцмережах.
Ратифікацію підтримав 281 народний обранець.
Перед голосуванням депутатам передали листи підтримки від Генштабу ЗСУ та начальника Головного управління розвідки Міноборони України Кирила Буданова.
Ратифікація Україною положень Римського статуту МКС означає повноцінне долучення України до Міжнародного кримінального суду.
Президент Володимир Зеленський 15 серпня вніс до Верховної ради пакет законопроєктів про ратифікацію Римського статуту Міжнародного кримінального суду.
Україна ратифікує Римський статут із окремою заявою, згідно з якою протягом семи років після набрання чинності ратифікаційним законом "Україна не визнає юрисдикцію Міжнародного кримінального суду стосовно її громадян щодо вчинення злочинів, передбачених статтею 8 Римського статуту".
Наразі немає ясності, як саме працюватиме ця норма, зважаючи на те, що Україна вже зараз надала МКС право розслідувати злочини, вчинені на її території.
Варто зауважити, що Україна планує долучитися до оновленої версії статуту МКС, що включає також статтю 8bis, яка з’явилась у результаті так званих Кампальських поправок 2010 року і передбачає відповідальність за злочин агресії. Утім, ратифікація діє ретроспективно (тобто не має зворотної сили), а відповідальність не поширюється на країни, які не ратифікували Кампальських поправок (у тому числі Росію, що не є членом МКС).
Через це для притягнення керівництва рф до відповідальності за агресію 2022 року Україна, очевидно, продовжить працювати над створенням спецтрибуналу.
Як повідомляла «УМ», влада вважає, що ратифікація Римського статуту МКС дасть Україні більше інструментів для притягнення до відповідальності російських воєнних злочинців.
Україна підписала Римський статут ще у 2000 році, але за весь цей час так і не ратифікувала його – навіть попри те, що у 2015 році необхідність ратифікації визнали рішенням Ради нацбезпеки та оборони. Однією з причин називали побоювання, що МКС може притягати до відповідальності громадян України.
Навіть зважаючи на демографічну катастрофу, виїзд мільйонів українців за кордон і потребу інтеграції нашої діаспори, прийняти легалізацію множинного громадянства, не можна було підтримувати цей законопроєкт у такому вигляді. >>
Голова Служби безпеки України генерал-лейтенант Василь Малюк запевнив, що СБУ рішуче розбереться з діяльністю політиків-колаборантів. >>
Лідери чотирьох держав, на територіях яких була розміщена ядерна зброя — США, Великої Британії, РФ та України, — 5 грудня 1994 року в Будапешті підписали документ під назвою «Меморандум про гарантії безпеки у зв’язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї». >>
Третій тиждень протестів у Грузії. Перший осінній раунд протистояння почався в жовтні з недовіри до результатів виборів. >>
Ставити на голосування запит адміністрації 46 президена США Джо Байдена з додатковими 24 мільярдами на допомогу Україні - спікер Палати представників Майк Джонсон не буде. >>
Про "страшну загрозу" з боку Китаю, Ірану і Північної Кореї Генеральний секретар НАТО Марк Рютте попередив обраного президента США Дональда Трампа, якщо Україну підштовхнуть до підписання мирної угоди на вигідних РФ умовах. >>
