Мюнхенський розворот-2026. Оптимізм не як емоція, а як стратегія
Мюнхен знову став дзеркалом страхів Заходу. Після минулорічного холодного душу від Венса цього разу на сцену вийшов Марко Рубіо — з м’якшим тоном, але жорстким підтекстом. >>
Президент Румунії Клаус Йоганніс під час церемонії нагородження (facebook.com/CharlemagneAcademy)
Президент Румунії Клаус Йоганніс нагороджений Міжнародною премією імені Карла Великого за 2020 рік як посередник між Західною та Східною Європою і як видатний борець за європейські цінності.
Як повідомляє Україна молода, церемонія вручення престижною європейською премією відбулася у німецькому місті Аахен в суботу.
Більше 1200 років тому саме місто Аахен було столицею імперії Карла Великого.
Пан Йоганніс відзначений за свою боротьбу за "єдність, взаємне визнання і примирення в Європі", повідомляє Рада премії Charlemagne Prize Academy в соцмережах.
Обер-бургомістр Аахена Зібілле Койпен в урочистій промові назвала 62-річного румунського політика з німецьким корінням "важливим посередником, який зводить мости між суспільствами в Західній та Східній Європі".
«Йоганніс – мужній діяч, який веде за собою людей, оскільки вірить у них і довіряє їм», - заявила пані Койпен під час виступу в історичній Коронаційній залі Аахенської ратуші.
З огляду на актуальну політичну ситуацію політик назвала Європу "крихким утворенням, яке потребує захисту".
Невідкладне завдання європейців нині – більш рішучий поворот у бік захисту клімату, додала Койпен. "Зараз ми повинні діяти і передусім – діяти рішуче", - заявила вона.
Голова Європейської Ради Шарль Мішель відзначив заслуги Йоганніса в об'єднанні Європи і закликав до зміцнення ЄС, особливо у сфері оборони.
Пан Мішель також заявив про відданість румунського президента його принципам.
Нагадаємо, що Клаус Йоганніс обіймає посаду президента Румунії з 21 грудня 2014 року. Він активно підтримує реформу судової системи країни, системи охорони здоров'я і системи освіти, а також виступає за боротьбу з корупцією та за полегшення доступу до фондів ЄС.
У листопаді 2019 року його обрали на другий термін двома третинами голосів виборців.
Про присудження Йоганнісу премії Карла Великого оголосили ще у грудні 2019 року. Церемонію нагородження перенесли через пандемію коронавірусу.
У заяві журі премії вказано, що румунський політик зміг крок за кроком привести до європейських цінностей країну, яка пережила диктатуру Ніколає Чаушеску. Йоганніс сприяв "зміцненню європейської правової спільноти і спільної ідеї європейського майбутнього", наголосили організатори.
Міжнародна премія імені Карла Великого – одна з найважливіших європейських нагород. Її вручають із 1950 року людям і організаціям за провідну роль в об'єднанні Європи.
У 2019 році премію вручили генеральному секретарю ООН Антоніу Гутеррішу, у 2018-му – президенту Франції Еммануелю Макрону, у 2017-му – британському історику Гартону Ешу, а у 2016-му – Папі Римському Франциску.
Раніше в різні роки нагороду присуджували королю Іспанії Хуану Карлосу І, Папі Римському Іоанну Павлу ІІ, колишньому верховному представнику ЄС із питань зовнішньої політики й безпеки Хав'єру Солані, німецькій канцлерці Анґелі Меркель й очільнику Європейської ради Герману ван Ромпею.
Мюнхен знову став дзеркалом страхів Заходу. Після минулорічного холодного душу від Венса цього разу на сцену вийшов Марко Рубіо — з м’якшим тоном, але жорстким підтекстом. >>
Розгойдування Ірану не сходить з міжнародного порядку денного. Хоча три тижні тому не сталося анонсованого зовнішнього втручання в країну, але це питання часу. >>
Росія несерйозно ставиться до мирних переговорів в Абу-Дабі (ОАЕ), оскільки її делегація складається переважно з військових, що не мають мандату на прийняття жодних рішень, вважає, висока представниця ЄС із зовнішньої та безпекової політики Кая Каллас. >>
Усе вже стало очевидним: для світових еліт війна — це не трагедія, а інструмент перерозподілу. >>
Підписання плану процвітання України було скасоване через суперечки навколо Гренландії, які завадили намірам використати форум у Давосі для досягнення домовленостей між США, Україною та європейськими державами щодо гарантій безпеки та відновлення України. >>
До "Ради миру" щодо Гази президент США Дональд Трамп запросив 49 держав і Єврокомісію, серед запрошених є Україна, однак відповіді від неї поки немає. >>