Україна позивається до Росії у Страсбурзі через політичні вбивства

Уряд України позивається до Російської Федерації у Європейському суді з прав людини у Страсбурзі.

Офіційний Київ у своїй позовній заяві закидає Москві цілеспрямовані вбивства тих, кого вважають опонентами Кремля, на території Росії та інших держав.

Як передає Україна молода, про це журналістам повідомили у пресслужбі Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) у вівторок.

"Уряд України подав нову заяву до Європейського суду з прав людини проти Російської Федерації. Справа стосується тверджень українського уряду про триваючу адміністративну практику Російської Федерації, яка полягає у цілеспрямованих вбивствах тих, кого вважають опонентами РФ, на території Росії та інших держав", - наголосили у Страсбурзі.

Тоді як міністр юстиції Денис Малюська повідомив, що Україна подала нову міждержавну заяву до Європейського суду з прав людини проти Росії стосовно організації нею низки резонансних замахів та замовних вбивств на території України та держав-членів Ради Європи.

За його словами, упродовж тривалого часу Росія «широко застосовує тактику терору за допомогою політичних вбивств». Йдеться про злочини, зроблені на території РФ, так і на територіях інших держав. А з початку війни на Донбасі — і на території України.

Міністр наголошує, що за період із 2014 року на території України представники спецслужб РФ завербували людей, які нібито здійснили низку замахів та вбивств. Ці злочини викликали значний резонанс в українському суспільстві.

«Російською Федерацією не тільки не проводиться ефективне розслідування, а й вживаються заходи щодо перекладання відповідальності за такі злочини на інші держави, у тому числі на Україну», — наголосив очільник Мін’юсту.

У ЄСПЛ наразі не уточнюють зміст української скарги, однак відомо,, що одним з епізодів, який фігурує у звинуваченнях, є замах на вбивство одного з лідерів російської опозиції Олексія Навального з використанням нервово-паралітичної речовини "Новичок", що є у розпорядженні лише російських спецслужб.

Урядовий уповноважений з питань ЄСПЛ Іван Ліщина, у свою чергу, пояснив, що українська скарга не стверджує, що замах на вбивство Навального якимось чином стосується України: "Немає обов’язку країнам обґрунтовувати наш зв’язок зі скаргою, наша держава просто повідомляє про системне порушення прав людини іншою державою, а саме Російською Федерацією".

Присутність Навального у переліку жертв нападів офіційної влади РФ, втім, робить українську скаргу відповідною вимогам ЄСПЛ щодо строків давності. У скарзі фігурують також вбивства, скоєні на території України.

"Йдеться про системні вбивства тих, кого вважають ворогами Росії, як-то співробітників військової розвідки та СБУ, яких вбили в Києві та Маріуполі", - пояснив Ліщина.

У Страсбурзі уточнюють, що у позові йдеться також про вбивства за межами країн Ради Європи: "Український уряд також заявляє про адміністративну практику Російської Федерації у нерозслідуванні цих вбивств та умисному проведенні операцій приховування, спрямованих на розчарування в зусиллях із пошуку відповідальних осіб".

Йдеться про вбивство одного з чеченських лідерів Зелімхана Яндарбієва, яке було скоєне 13 лютого 2004 року в Катарі, також через підрив автомобіля. Тоді влада Катару арештувала виконавців – росіян, що працювали тимчасовими співробітниками посольства, та встановила, що вибуховий пристрій в Доху відправили з РФ дипломатичними каналами. Зрештою влада РФ офіційно визнала, що була організатором цього вбивства і принесла вибачення Катару.

Цей епізод, у якому вина РФ офіційно доведена, став у скарзі України доказом того, що Росія дійсно практикує політичні вбивства своїх опонентів.

Як відомо, в ЄСПЛ є також скарга самого Навального. Суд вимагає від РФ негайно його звільнити, однак Росія відмовляється виконувати це рішення. Також у Страсбурзі перебувають на розгляді кілька міждержавних скарг "Україна проти Росії", зокрема, велика скарга щодо Донбасу готується до розгляду. Детально про її перспективи - у статті Грузинський внесок у перемогу України: як довести в суді вину Росії за злочини на Донбасі.

Як повідомляла «УМ», 27 червня 2017 року у Києві внаслідок підриву автомобіля загинув полковник ГУР Міноборони Максим Шаповал.

31 березня того ж року внаслідок схожого теракту загинув полковник контррозвідки СБУ Олександр Хараберюш.