Тимошенко і Зеленський не придатні для роботи головнокомандувача - політолог

Вибори, що відбудуться цього місяця, незвичайні, адже нині, на думку 72% українців, Україна перебуває у стані війни. Це означає, що українці обиратимуть не тільки президента, а й – що не менш важливо - головнокомандувача Збройних сил, якому доведеться очолити країну під час військової агресії Росії, керувати обороною на Сході та готуватися до можливого повномасштабного російського вторгнення.

Термін повноважень наступного президента України завершиться у 2024 році - того ж року, коли добіжить кінця президентський строк Володимира Путіна. Тож військова, гібридна та інші форми агресії з боку Росії триватимуть іще щонайменше п’ять років. А насправді - ще довше, адже Путін буде довічним главою Росії, лідером Союзної держави з Білоруссю абощо. І навіть якщо його усунуть із посади або він помре, в Москві чимало інших "Путінів" і російських шовіністів, які можуть зайняти його місце.

Перебіжчиця з "ДНР" Світлана Дрюк розповіла про плани Росії організувати вторгнення в Україну з використанням 100 тисяч вояків під виглядом «ополченців», яких можна привести в бойову готовність протягом чотирьох годин. Подібний напад «зелених чоловічків» на Україну навесні 2014 року призвів до втрати Криму й окупації Донбасу. Кандидат, якого оберуть президентом України у квітні 2019 року, має бути готовим відбивати таку атаку.

У нас є свідчення того, як би відреагувала одна кандидатка на пост президента, якби зіткнулася з таким російським вторгненням. 28 лютого 2014 року відбулося позачергове засідання Ради національної безпеки і оборони України, учасники якого обговорювали, як Україна має реагувати на захоплення Росією Криму. Петро Порошенко, який тоді не мав ніякої державної посади, не брав участі в цій зустрічі. Тоді справжнім патріотом і лідером продемонстрував себе Олександр Турчинов – однак сьогодні він не є кандидатом у президенти.

На засідання також запросили щойно звільнену з ув’язнення Юлію Тимошенко, яка мала вплив на фракцію «Батьківщини». Однак її тодішні пропозиції виглядали такими ж комічними, як і нинішні позиції Володимира Зеленського.

Тимошенко не погодилася з пропозицією Турчинова запровадити воєнний стан і виступила категорично проти мобілізації українських Збройних сил, заявивши: "Ніякого воєнного стану і активізації наших військ!" Тимошенко також додала: "Жоден танк не повинен виїхати з казарми, жоден солдат не повинен підняти зброю. Бо це означатиме програш".

Така капітулянтська позиція була нічим не кращою за поведінку Віктора Януковича, який 1 березня 2014 року звернувся до Росії з проханням увести війська в Україну.

Коли Турчинов запитав: "Ви пропонуєте нічого не робити?", відповідь Тимошенко була у стилі хіпі 1960-х років. Вона сказала: "Маємо придумати якісь нестандартні ходи. Наприклад, запросити лідерів європейських країн на якийсь мирний саміт до Києва чи до Криму... "Маємо стати самою мирною нацією на планеті, просто поводити себе як голуби мир".

У 2014-му Юлія Тимошенко не пройшла випробування ставкою головнокомандувача. Тож якщо її таки оберуть президентом і Росія почне повномасштабну агресію проти України, Тимошенко вже показала, в такий спосіб діятиме.

По-перше, вона не впроваджуватиме воєнного стану. По-друге, не оголошуватиме мобілізації українських військ. По-третє, організує конференцію з питань миру й запросить туди науковців. По-четверте, вона звернеться до українців із закликом вдягти старе лахміття, аби нагадувати хіпі, й вітати російських загарбників, кладучи квіти в їхні автомати Калашникова і "Гради".

Такою ж капітулянтською була би поведінка Зеленського, якби його обрали президентом і він був змушений реагувати на російське вторгнення. Брак досвіду в міжнародній політиці яскраво помітно в його передвиборчій програмі, яка пропонує, щоб Україна приєдналася до двох безпекових об’єднань одночасно: "Рух України до НАТО та інших безпекових об’єднань – запорука нашої безпеки, в яку я вірю, та яка повинна отримати підтвердження через всеукраїнський референдум. Моє завдання зробити так, щоб зарплата військовослужбовців була на рівні натівських стандартів".

Єдиним "іншим" безпековим об’єднанням, окрім НАТО, є Ташкентський договір на чолі з Росією. Однак Зеленському, вочевидь, невідомо, що неможливо перебувати в обох організаціях одночасно. У цьому він нагадує Януковича, який у 2010 році пообіцяв українцям, що вони зможуть приєднатися одночасно й до ЄС, і до Митного союзу. І Зеленський, і Янукович намагалися обвести українських виборів довкола пальця.

Погляди Зеленського подібні до пропозицій колишніх і нинішніх представників "Опозиційного блоку" Юрія Бойка, Євгенія Мураєва й Олександра Вілкула, які закликають укласти "мирну угоду" з Путіним - тобто капітулювати перед ним. Тим часом експерт Фонду "Демократичні ініціативи" Олексій Гарань зазначив, що лише 16% українців готові капітулювати й погодитися на будь-які умови заради встановлення миру. Зеленський ладен стати на коліна перед Путіним і озвучує такий намір у програмних інтерв’ю. Однак українці переважно не готові до цього.

Із наївним ставленням Зеленського до НАТО можна порівняти лише давнє небажання Тимошенко приєднуватися до цієї безпекової організації. Під час нещодавнього інтерв’ю Зеленський зазначив: "У мене питання щодо НАТО. Ми знаємо, що таке НАТО? Введуть війська і захистять нас від агресора? Іди домовся (з НАТО) тихо. Кому потрібні твої плакати? Кому потрібно це в Конституції або десь іще закріпляти? Я не розумію, ви дипломати, чи х… знає хто? Ось я розумію, я домовлюся з НАТО, якщо це можливо".

"Vox Ukraine" висміяв тираду Зеленського: "Незрозуміло, яким чином можливо “тихо” приєднатися до НАТО, як пропонує Володимир Зеленський. Адже для цього, по-перше, потрібно провести низку комплексних реформ, що потребують бюджетних ресурсів. По-друге, до країн-кандидатів є неофіційна, але вагома вимога НАТО – підтримка населенням рішення про приєднання. Поширена практика – проведення загальнонаціонального референдуму, що аж ніяк не вкладається в поняття “тихо”".

Погляди Юлії Тимошенко на зовнішню політику так само збивають із пантелику. Вона заявляє, що підтримує членство України в ЄС і водночас найбільш запекло серед усіх українських політиків критикує МВФ. Однак США і ЄС не надають допомоги країні, яка спочатку не домовилася з МВФ. Тому вороже ставлення до МВФ неминуче призводить до аналогічних поглядів на ЄС; саме тому в передвиборчій програмі Тимошенко жодного разу не згадано ЄС.

Тимошенко також уже давно опонує приєднанню України до НАТО, і членству в цій організації так само не знайшлося місця в її передвиборчій програмі. Під час вторгнення Росії в Грузію у 2008 році Тимошенко відмовилася засудити дії Кремля. Того ж року вона відмовилася сприяти отриманню Україною Плану дій щодо членства (ПДЧ) у НАТО під час Бухарестського саміту НАТО.
Роком пізніше під час Мюнхенської конференції з безпеки Тимошенко зайняла таку саму позицію, як Янукович у 2006 році, коли він виступив проти приєднання України до ПДЧ у НАТО. Тоді вона сказала на конференції: "Україна 14 років намагається вступити в НАТО, чітко заявляючи про свої наміри й абсолютно відкрито підходячи до питання співробітництва з НАТО. Проте є об’єктивні чинники, які за 14 років не дали зробити цей крок. По-перше, це ситуація всередині самої країни, де частина населення хотіла би бачити Україну в НАТО, а частина ні. Однак є питання й вищого рівня. Це стосується того, як це сприйме Росія і як це відобразиться на взаємодії й партнерстві Європи та Росії, якщо Україна й подібні країни рухатимуться в НАТО".

Під час позачергового засідання РНБО в лютому 2014 року Турчинов запитав присутніх: "Яка теоретична можливість, враховуючи небезпеку для країни, активних консультацій з НАТО щодо вступу хоча б асоційованим членом?" Відповідь Тимошенко була категоричною: "Не можна говорити про термінове членство в НАТО, це викличе ще більшу агресію Росії".

Капітулянтська позиція Тимошенко, яка не бажає "антагонізувати Росію2, нагадує погляди путінофілів і "реалістів" із країн Заходу. Вони - як і Тимошенко - закликають Україну відмовитися від членства в НАТО та ЄС і закріпити нейтральний статус. Інакше кажучи, Тимошенко підтримує таку саму позицію нейтралітету (позаблокового статусу), як Янукович на виборах 2010 року та Бойко, Мураєв і Вілкул на цих виборах.

У часи війни вибір головнокомандувача не менш важливий, ніж вибір президента. Українцям варто пам’ятати про суперечливі й лицемірні погляди провідних кандидатів у президенти й робити свій вибір зважено.

Тарас Кузьо - професор кафедри політології Національного університету Києво-Могилянська академія. Протягом 2010-2016 рр. був старшим науковим співробітником Хоккайдоського університету в Японії та старшим науковим співробітникам Центру трансатлантичних відносин, Школи фундаментальних міжнародних досліджень при Університеті Джонса Гопкінса у Вашингтоні, США. Він також був професором в Інституті європейських, російських і єврейських досліджень при Школі міжнародних справ ім. Елліотта Університету Джорджа Вашингтона і старший науковий співробітник Центру російських і східноєвропейських досліджень при Бірмінгемському університеті. 

Як відомо, термін повноважень наступного президента України завершиться у 2024 році - того ж року, коли добіжить кінця президентський строк Володимира Путіна. Тож військова, гібридна та інші форми агресії з боку Росії триватимуть іще щонайменше п’ять років.

Перебіжчиця з ДНР Світлана Дрюк розповіла про плани Росії організувати вторгнення в Україну з використанням 100 тисяч вояків під виглядом "ополченців", яких можна привести в бойову готовність протягом чотирьох годин. Подібний напад "зелених чоловічків" на Україну навесні 2014 року призвів до втрати Криму й окупації Донбасу. Кандидат, якого оберуть президентом України у квітні 2019 року, має бути готовим відбивати таку атаку.