Зеленський — президент? Державу б не прореготати...

16:47, 08.01.2019
Зеленський — президент? Державу б не прореготати...

За політичним проектом Володимира Зеленського стоїть олігарх Ігор Коломойський

Чи може актор стати президентом великої держави? Звісно. Рональд Рейган, який був голлівудською зіркою, 1980 року виграв вибори та очолив США, залишивши слід в історії як один із найуспішніших президентів. Він реалізував ідею «рейганоміки», підняв ВВП і добробут американців; назвав СРСР «імперією зла» та переміг у «холодній війні».

Саме на досвід Рейгана вказують ті, хто підтримує Володимира Зеленського як кандидата в президенти України. Утім вони забувають про головне: між останнім художнім фільмом, у якому знявся Рейган, та його вступом на посаду глави Білого дому пройшло майже 20! років. Рейган ще тридцятирічним активно працював у профспілковому русі; 18 років працював губернатором найбільшого американського штату Каліфорнія. Після акторства він цілими десятиліттями набував досвіду і склав президентську присягу у віці аж 69 років! І не був ставлеником жодного олігарха.

Натомість актор і продюсер Зеленський вирішив балотуватися в президенти без жодного досвіду громадсько-політичної діяльності — просто зі сцени «95-го кварталу» і знімального майданчика «Слуги народу». І не зробив би цього, якби не грошові інтереси олігарха Ігоря Коломойського.

Уперше в історії України на найвищу посаду претендує професійний комедіант. І це — серйозно.

Коміки на телеекрані були в усі часи, починаючи з Тарапуньки і Штепселя — викривали «окремі недоліки», різали свою «правду-матку». Однак лише Зеленський став феноменом, чий рейтинг перейшов із телевізійних рейтингів в анкети соціологів на виборах. Чому ж так багатоукраїнців готові проголосувати за віртуального кандидата-гумориста? Відповідь на це запитання лежить у площині протиборства телевізора і холодильника. Слід зважати, кому належить «телевізор» та як він ним маніпулює. Балотування Зеленського в президенти є грою власника канала «1+1» Коломойського, і він не приховує цього.

Зеленський — це Зеленський: лицедій, продюсер, успішний бізнесмен із 10 мільйонами доларів та офшором на Кіпрі, який безплатно анекдот не розкаже. Саме цим він відрізняється від одного зі своїх персонажів — кіношного «народного президента» Голобородька. Хоча політтехнологи з канала Коломойського роблять усе, щоб у виборця склалося враження: «Зеленський = Голобородько».

За висновком багатьох політологів, проект «Зе» є тим важелем Коломойського, завдяки якому він намагається взяти реванш і повернути собі вплив на владу в Україні. Ставлениками цього олігарха-втікача є Володимир Зеленський і Юлія Тимошенко. Коломойський, через чотири роки після усунення, мріє повернути свої звичні сфери впливу — фінанси, нафту. І, подейкують, уже домовився з Тимошенко про повернення йому націоналізованого «Приватбанку».

«Хочете президентом бачити людину не з політики? Їжте. Тільки за цим стоять олігархи, у яких зеленські — розмінні монети», — каже політолог Олексій Голобуцький.

Багато українських інтелектуалів б’ють на сполох, бачачи, куди може привести українців схильність до політиків-популістів та їхніх технічних кандидатів, які притягують до себе позицію «проти всіх». Експерти трактують участь Зеленського у виборах як новий прояв гібридної інформаційної війни проти України, мета якої — принизити державу, перетворити вибори на гру коміків та маріонеток.

«Ця людина (Зеленський) буде Верховним Головнокомандувачем?.. Ну, можемо уявити, кого він покличе в міністри закордонних справ або міністри оборони — Женю Кошового? Але ж країна — це не телебачення і не шоу-бізнес. Треба розуміти, як людина вестиме переговори з Путіним, як буде спілкуватися з Трампом і Меркель», — наголошує Олексій Гарань, науковий директор Фонду «Демініціативи».

Варто зауважити, Зеленський уже не раз проколювався на темі Путіна — починаючи з 2002 року, коли на КВН у Москві він як капітан «95-го кварталу» називав Володимира Володимировича «нашим президентом» і «порядною людиною, виявляється» (тоді саме ФСБ підривало Росію, а російська армія топила в крові Чечню). Він всіляко улещував Путіну й порівнював Україну з повією на Тверській. У 2014 році, коли зелені чоловічки Путіна вже топтали Крим, Володимир Зеленський заявив у студії ТСН: «Шановний Володимире Володимировичу!... Росія і Україна — дійсно братські народи. Якщо ви хочете, я можу вас благати на колінах...» Як видно, іншого способу чинити опір агресії Кремля, ніж ставати на коліна, у «Зе»-кандидата немає. Що ж, саме такий президент України і потрібен Путіну.

Що Зеленському добре вдається, так це грати роль кандидата у президенти, який асоціюється з кіношним Голобородьком.

Декому подобається. Зал палацу «Україна» регоче. Країну б не... прореготати.

 

Богдан ЛУК’ЯНЧУК