«Ефект Трампа» у міжнародній та внутрішній політиці

Найбільш обговорюваною подією минулого тижня стали екстравагантні заяви про “російський” статус Криму кандидата у президенти США від Республіканської партії Дональда Трампа. Перемога Трампа, як не дивно, може виявитися позитивною для України.

Очікування громадян США

Америка втомилася від “прогнозованої стабільності”. Стомилася від ролі “світового поліцейського”. Попри те, що основним гаслом теперішнього президента США Барака Обами було слово: “Зміни!” - його правління принесло певний застій.

Перемога Гіларі Клінтон із збереженням більшої частини адміністрації Барака Обами означатиме для американців збереження “прогнозованої стабільності”. Ця стабільність виявляється в тому, що все ніби добре, але не видно позитивної перспективи. Певною мірою можна це можна назвати ефектом стомленості. Безперечно, що ця стомленість грає на руку конкуренту Клінтон — Дональду Трампу.

Американці, котрі не цікавляться складною політикою, проте хочуть змін можуть проголосувати за Трампа. Частина виборців проголосує в знак протесту. Частина бачитиме в ньому інструмент змін. Тому перемога Трампа виглядає не такою вже фантастичною, як її описують зараз. Останнім часом у нас було багато подій світової політики, яких ми не очікували.

Велика Британія замінить США

Очевидно, що зміни пов’язані із потрясіннями. США у разі перемоги Трампа будуть іншими. Дональд Трамп отримає значну опозицію не лише у вигляді Демократичної партії, але й у власній Республіканській партії. Слабкий президент — це, у першу чергу, слабка зовнішня політика.

Разом з тим, у світовій політиці не може бути пустоти. З великою ймовірністю місце США посяде Велика Британія, котра після brexit відчуває потребу самоствердження, у першу чергу на міжнародній арені. Призначення у британському уряді були доволі несподіваним. Проте вони вказують на те, що Британія буде намагатися стати лідером. Вийти на нову геополітичну орбіту.

Тепер замість США головним гравцем може стати таки Велика Британія і сформувати блок на основі своєї співдружності. У цьому блоці важливу роль відіграватиме Канада та Австралія. Варто очікувати підтримки з боку Британії малих проте ефективних союзів, до яких можна віднести формування оборонних союзів у Північній Європі та по Балто-Чорноморській дузі. При цьому робитиметься все для послаблення зв’язки Німеччина-Франція, що надто сильно розбудовували наднаціональні структури. Тут варто згадати висловлювання нинішнього Міністра закордонних справ Бориса Джонсона про ЄС, як спробу повторити “об’єднання Європи”, яке вже робили Наполеон та Гітлер. Британія руйнуватиме союзи великих і натомість підтримуватиме союзи малих.

Висновки для України

Слід зважити, що події в Україні будуть більше залежати від розвитку світових процесів. До цього потрібно готуватися вже зараз, дивитися на процеси глибше, а не лише у вузьких рамках “за” чи “проти” Росії.

Перемога Гіларі Клінтон для України означатиме збереження теперішнього статус-кво. США будуть вести політику в інтересах економічних транснаціональних корпорацій, не зацікавлених у поверненні сили у міжнародну політику, як інструменту наведення порядку. У цій політиці українські інтереси залишатимуться лише розмінною монетою і матимуть другорядне значення.

Адміністрація Клінтон з великою ймовірністю буде підтримувати великі союзи. Велика Британія буде боротися з цією політикою, але вже не буде одноосібним світовим лідером. Тобто, ситуація у нашій країні заморожується на теперішньому рівні.

Перемога Трампа означатиме зменшення впливу США та ЄС і збільшення впливу Великої Британії. З однієї сторони це означає можливість бурхливого розвитку подій. Не виключено, що загостриться воєнний конфлікт в Україні, але, з іншої сторони — цей конфлікт буде швидким і Україна отримає більше переваг від чітко визначеної проукраїнської позиції Британії в українсько-російській війні, на противагу “стабільної невизначеності” з боку ЄС та “м’якої позиції” США.

Очевидно, що потрібно готуватися до обох варіантів. В обох випадках Україні варто обирати те, що вигідно їй. Обидва варіанти вимагають зміни пріоритетів у зовнішній політиці.

Наприклад, “інтеграція в ЄС”, як інструмент без чітко визначеної мети, має залишитися в минулому. Натомість робота над створенням малих оборонних союзів з країнами, які відчувають ті ж небезпеки, що й Україна, має посилитися.

Варто також зважити на те, що за умови перемоги Трампа, різко зменшаться потоки міжнародних грошей в Україну на “розвиток демократії” та “економічні реформи”. Постане питання не реформування держави, а побудови нової системи управління ефективної, де не будуть красти, де кожна гривня буде використана з розумом, бо використовуватимуть переважно внутрішні ресурси. Такі зміни можуть передбачати навіть соціальні заворушення.

На той час, коли люди вийдуть на вулицю, мають бути готовими структури самоуправління вибудувані “знизу”, готові перебрати на себе адміністрування, подібно до того, як перебирали управління місцеві організації ОУН після того, як радянські війська під час Другої світової війни відступали, а німецькі не встигли прийти. Головне в цій ситуації, щоб владу підібрали саме українські структури, а не “запрошені” навіть з доброю метою іноземні.

Петро Жук, Роман Соломонюк, Назар Мазур

Лабораторія суспільно-політичного аналізу

Центру з інформаційних проблем територій НАН України