Збереження шовковиці Шевченка: заповіт активіста та розвідника «холодноярівця» Романа Ратушного, фото

Виконано важливу частину заповіту активіста та розвідника 93 ОМБр «Холодний яр» Романа Ратушного.  Загиблий герой заповів зі своїх бойових виплат підтримати Будинок-музей Тараса Шевченка.  

Як інформує УМ, про це 17 листопада повідомив Будинок-музей Тараса Шевченка в Києві у Фейсбуці.

“Легендарну двохсотлітню шовковицю 2010 р. вдалося  врятувати, тепер же проведено базове лікування. А виконував його відомий арборист Володимир Ветроградський. «Деревний хірург» за 25 років врятував близько двох тисяч дерев по всій Україні, знає кожне дерево в Ботсаду ім. Фоміна, після деокупації Київщини лікував дерева, що постраждали від обстрілів, його викликають у найскладніших випадках.

А тут не просто морва звичайна, а легендарна шовковиця, що пам`ятає Шевченка. Упродовж трьох місяців ми всі із захопленням стежили як Volodymyr Vetrogradskiy рятував віковічне дерево. Це була надскладна робота талановитого арбориста (від лат. arbor – дерево) – справді дереволюба, а ще альпініста, столяра, інженера, біолога”, - сказано, зокрема, в повідомлені.

   Лікування передбачало очистку стовбура від гнилих та напівзруйнованих частин, обробку від грибкової інфекції, встановлення елементів підсилення стовбура, 7-ступеневе пломбування довговічними синтетичними наповнювачами, що дають змогу більш швидкого відновлення втрачених контурів дерева. Стовбур дерева Володимир ґрунтовно очистив від бетонно-цементних пломб, цегли, вапняної суміші, що пригнічували загоювання ран.

А ще й 12 цвяхів, що забивались упродовж років, вийняв арборист зі стовбура шовковиці. Через надскладну конфігурацію ран пломбування (об’єм пломб - 2,4м3) проводилося повністю вручну.  Вперше за 200-річну історію дерева арборист провів структурну обрізку верхівкових ярусів шовковиці, усунув більшу частину конфліктів гілок з прилеглими будівлями та створив простір для кращого освітлення крони.

   Була і складна процедура сегментного вивільнення стяжки, щоб зберегти всі живі частини кори дерева. Сталева дротяна стяжка свого часу зберегла від розколювання два основних стовбури, та водночас за довгі роки призвела до часткової атрофії кори дерева. Навіть підпору нахиленої шовковиці модернізував Володимир.

  “ І родзиночка - створено спеціальну внутрішньо-стовбурову капсулу для вторинних коренів дерева, що виросли вище рівня грунту. Максимально збережено зовнішню екосистему кори, що формувалася упродовж всього життя шовковиці, проведено глибинне підживлення кореневої системи”, - додали в повідомлені.

   Володимир Ветроградський вважає, що легендарна шовковиця після лікування отримала «друге дихання» і може прожити при належному догляді ще не одну сотню років.

  «Я робив усе, щоб мої вчинки та дії продовжили моє життя», - писав Роман Ратушний.

 Пам’ять про героя — це продовження справи, втілення в життя ідей Романа.  І тут, навколо віковічної шовковиці Шевченка, якось об’єдналися думки та дії арбориста Володимира Ветроградського, мами Романа Ратушного письменниці Світлани Поваляєвої, працівників Будинку-музею Тараса Шевченка. Що ж, скуштуємо ще солодких шовковичок років так через 700?

Як повідомляла УМ, Київський активіст та «холодноярець» Роман Ратушний загинув у бою під Ізюмом.